Вшанували пам'ять визволителів міста
З нагоди знаменної дати - 74-ї річниці звільнення Радивилова від німецько-фашистських загарбників, у понеділок, 19 березня, громадськість міста разом із представниками влади вшанували подвиг воїнів-визволителів, які подарували нам Перемогу та мирне небо. До братських могил, що на Меморіалі Слави, лягли червоногарячі, як пролита в роки війни солдатська кров, квіти пам’яті...
Цей березневий день, якому судилося стати знаковим у долі нашого краю, знову об’єднав радивилівську громаду на священному місці спочинку полеглих за наше світле майбуття та право жити на вільній, суверенній землі. Долучилися до меморіальних заходів, аби віддати данину пам’яті загиблих на фронтах Другої Світової війни, голова Радивилівської об’єднаної громади М.А.Карапетян, його заступник О.В.Пастух, начальник відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту міської ради І.М.Ковалевська, голова райдержадміністрації О.В.Ващук, керуючий справами районної ради А.Г.Тимошейко, ветерани Афганістану, ветерани праці та діти війни. З огляду на здоров’я та поважний вік, двоє фронтовиків – заключних в строю, які нині проживають у нашому місті, не змогли розділити своєю присутністю урочисту мить тієї переможної події…
«Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі", - написала відома літераторка сучасності Ліна Костенко. І з цим важко не погодитися: Україна заплатила надвисоку ціну за перемогу у тій кровопролитній, найжорстокішій із воєн. За роки бойових дій загинув кожен п’ятий українець. Втрати, враховуючи жертв із числа мирного населення, за різними оцінками істориків, сягнули більше 7 мільйонів чоловік. А скільки ще загинуло від хвороб і голоду, зазнали переслідувань та були депортовані? Або приречені на мученицьку смерть у концентраційних таборах… Ось чому ми не маємо права забувати про ці трагічні сторінки нашої минувшини. Щоб подібне більше не повторилось на нашій землі: ніколи – знову.
Вже традиційною хвилиною мовчання учасники жалобного заходу вшанували пам'ять загиблих героїв війни. Вклоняючись подвигу полеглих на фронтах, міський голова М.А Карапетян наголосив, що з-поміж цих, закарбованих золотом в людській пам’яті імен, люди різних національностей. Їх об’єднала не лише солдатська шинеля, але й патріотичний подвиг та непереборне бажання подарувати світле майбутнє майбутнім поколінням:
-У боях за визволення нашого міста й району загинуло, приблизно,1500 солдатів - це були вихідців чи не з усіх союзних республік. Серед них – і зовсім молоді, двадцятирічні юнаки, чия саможертовність не може не вразити. Адже вони заплатили найвищу ціну – власні життя - щоб ми могли будувати свої під ось цим мирним небом, розбудовувати свою державу.
Вже традиційно, слова подяки адресувались і тим достойникам серед нас, хто вистояв у воєнне лихоліття та присвятив довгі роки життя самовідданій, важкій праці на відновлення зруйнованої війною інфраструктури міста й сіл району. Цей подвиг не з меншою повагою має взяти за зразок підростаюче покоління. Вже традиційно, поетичним рядком пам’ятний захід урізноманітнив ветеран педагогічної праці, митець слова, громадський діяч, автор поетичного видання «Довга дорога до себе» Є.П.Гудима.
