СЕРЦЕ СОЛДАТА НЕ ВИТРИМАЛО БОЛЮ ВІЙНИ
Сьогодні в Радивилові відбувся чин похорону Героя-Захисника з далекої Луганщини, переселенця з м. Сєверодонецьк, який проживав в м. Рівне - ГОРІНОВА АРТЕМА ВОЛОДИМИРОВИЧА (30.01.1983 – 22.09.2024 р.р.)
Жахлива війна повсюди залишає трагічне відлуння про себе. І , навіть, там, де не чути пострілів та вибухів важкої зброї і далеко від лінії бойового зіткнення.
У лютому 2023 року він добровольцем прибув до лав Збройних Сил України, щоб стати на її захист від посягань російського окупанта.
Перебував на службі оператором протитанкового ракетного комплексу, відповідав за ефективне використання переносних танкових ракетних комплексів для знищення ворожих цілей на землі та повітряних об'єктів .
Учасник бойових дій.
Герой тримав оборону на найскладніших ділянках фронту, де увесь цей час спостерігається чи не найскладніша ситуація: це і місто Торецьк Донецької області, який армія рф нещадно штурмує та веде наступальні дії, а згодом перебував на обороні стратегічно важливого міста Часів Яр, яке теж запекло обороняється від російського наступу, а тому щодня у актуальних інформаційних зведеннях.
Доля склалась так, що в нашу громаду Артем ГОРІНОВ прибув навідати свого бойового побратима, а тоді мав на меті пройти кількатижневий курс реабілітації.
Однак, сталося непоправне: через гостру серцеву недостатність свічечка життя Героя раптово погасла. Оскільки єдина родина у померлого – його брати, один з яких, до того ж, боєць ЗСУ і постійно перебуває на фронті
( сьогодні лише зумів прибути з бойових позицій на останнє прощання), то було прийнято рішення чин християнського похорону провести в Радивилові.
-Занадто рано і передчасно відійшов у інший світ Артем, адже не встиг порадіти сімейному життю, стати батьком. Але серце нашого солдата билося в любові до України, і він зробив все від нього залежне, щоб наблизити її перемогу. Аби тут народжувались і зростали під мирним небом діти, - наголосив у промові священник о. Тарас (Сухожак), настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці в м. Радивилів.
Висловив співчуття та передав брату загиблого церковну ладанку – як надійний Господній оберіг у бойових діях, в яких перебуватиме воїн, і отець Юрій (Бурліков) – після того, як був звершений заупокійний молебень у храмі Свято-Вознесенської парафії в м. Радивилів.
Поховали військовослужбовця із дотриманням належного військового церемоніалу та з усіма відповідними почестями на міському центральному кладовищі.
Долучилась до організації поховання воїна Радивилівська міська рада, Другий вiддiл Дубенського РТЦК та СП, його бойові побратими.
-Чуйний, хороший, готовий допомогти і підстрахувати у найскладніший момент, - так по-братньому відгукуються про військовослужбовця ті, хто стояв з ним плече до плеча.
Трикратний постріл на кладовищі салютної команди сповістив про те, що тут спочив Герой.
Тепер радивилівська земля оберігатиме вічний сон воїна, який захищав землю нашої України.
Вічна пам'ять і шана Герою.
Щирі співчуття рідним та побратимам.
