ВКЛОНИЛИСЯ МУЖНОСТІ, ВШАНУВАЛИ ПАТРІОТИЧНИЙ ПОДВИГ ПОЛЕГЛИХ УКРАЇНСЬКИХ ЗАХИСНИКІВ
29 СЕРПНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ПРО ВОЇНІВ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ ЗА CВОБОДУ ТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ БАТЬКІВЩИНИ. КОЖНА УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА ДОЛУЧИЛАСЬ ДО ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ХВИЛИНИ МОВЧАННЯ...
Сім років уже триває війна на сході України, яка забрала тисячі життів і ще більше людських доль - зруйнувала. Пам’ятати усіх, кого ворожі обстріли навіки вирвали з обіймів рідних, — обов’язок кожної української родини, кожної громади. У скорботний для країни день, прописаний кривавим рядком Іловайської трагедії на сторінках її сучасної історії, вшанувати пам'ять загиблих захисників України та покласти квіти до пам'ятних знаків на Алеї Слави в міському парку, а також в центрі міста, - зійшлися представники влади територіальної громади, військові Центру комплектування та соціальної підтримки, працівники Національної поліції, дружина та донька героїчно загиблого офіцера-вертолітника Адрія Бєлкіна - Надія та Марта Бєлкіни, мати загиблого Героя АТО Ігоря Черняка - Людмила Черняк. Учасники поминальної акції засвітили лампадки, дехто приніс букети соняхів - ці квіти стали своєрідним символом, що нагадує про іловайську трагедію. Іловайськ став місцем наймасовіших втрат українського війська, а “зелений коридор”, що пролягав через соняшникові поля, для наших військових, передусім для добровольчих батальйонів, став справжньою “дорогою смерті”. Адже регулярні частини російських збройних сил, що вторглися до України, обстріляли гуманітарний коридор, яким, за домовленістю, мали виходити українські бійці. В цілому за весь період боїв за Іловайськ, із 7 серпня по 30 вересня, за офіційними даними, загинули 366 українських військових, 429 було поранено, 128 потрапили у полон і 158 зникли безвісти. На сьогодні 11 військовослужбовців досі утримують у полоні, 84 вважаються зниклими безвісти. ...Неправда, що герої не вмирають. Їх полягло в донбаських степах уже тисячі. Не вмирає лиш пам’ять про них, яку ми маємо плекати із вдячністю за можливість жити під мирним небом.
