ІНСТРУМЕНТИ ВПЛИВУ НА ПРАВОПОРУШНИКІВ ЗАДЛЯ УБЕЗПЕЧЕННЯ СУСПІЛЬСТВА
Пробація – це система заходів кримінально-правового реагування, альтернативні покаранню у вигляді позбавлення або обмеження волі. У світі вона існує вже більше 200 років, але для України це відносно нова система, адже Закон «Про пробацію» був ухвалений в 2015 р. Варто зауважити, що пробація – це не покарання, яке застосовується замість позбавлення волі, а система, яка передбачає в тому числі і покарання, альтернативні позбавленню волі. Пробація не означає можливість правопорушнику уникнути покарання.
Відповідно до положень Закону України «Про пробацію», пробація застосовується до всіх правопорушників, вина яких визнана і до яких застосовані покарання, альтернативні позбавленню волі, або до осіб, які звільняються з місць позбавлення волі внаслідок заміни покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі на інший більш м’який вид покарання
Пробація є системою, яка починає працювати з особою на досудовому етапі і після винесення судом покарання, яке відбувається без ізоляції від суспільства. При цьому система пробації забезпечує не лише контроль за виконанням обов'язків, покладених судом, та й може надавати консультації та допомогу для створення готовності особи жити, не вчиняючи правопорушень. Діяльність пробації базується на індивідуальному аналізі проблемних питань кожного правопорушника, розробці для кожного з них індивідуальної системи мотивації, контролю та допомоги.
Основною метою індивідуальної роботи з суб’єктом пробації, є мотивування його до змін на краще та готовності жити без порушень закону.
Робота з правопорушником проводиться не навмання, а базується на проведенні науково розробленого дослідження його кримінальної історії, особистості та способу його життя (оцінка ризиків і потреб), за допомогою якої виявляються проблемні аспекти, що у комплексі ймовірно призвели до вчинення ним кримінального правопорушення ( відсутність освіти, роботи та законних джерел доходів, складна ситуація в родині, вплив оточення, алкогольна, наркотична залежність, спосіб мислення та інші психологічні особливості), за наслідками якої із суб’єктом складається план індивідуальної роботи і на основі вже виявлених потреб визначаються відповідні заходи.
У кожного клієнта пробації є власні (індивідуальні) потреби та проблеми, самостійно вирішити які він не в змозі. Однак працівник пробації не може надавати суб'єкту пробації весь спектр консультацій, саме тому важливим аспектом успішної пробації є залучення державних та неурядових (громадських, релігійних, благодійних) організацій, які мають досвід і ресурси для роботи із різними категоріями осіб, і які є цінними у роботі з клієнтами пробації.
Також, Законом України «Про пробацію» введено новий інструмент роботи із засудженими – пробаційні програми, які призначаються особі, звільненій від відбування покарання з випробуванням за рішенням суду та передбачає комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості.
На даний час розроблено, та затверджено наказами Міністерства юстиції України пробаційні програми для роботи з суб’єктами пробації, такі як: «Попередження вживання психоактивних речовин», «Подолання агресивної поведінки», «Зміна прокримінального мислення», «Формування життєвих навичок».
Підсумовуючи можна сказати, що пробація, для засудженої особи – це шанс та можливість змінитися, зберігши при цьому родинні зв’язки, роботу, житло.
Старший інспектор Радивилівського районного сектору Наталія СУХОВІЙ
