ВІДКРИВАЮЧИ ЛЮДЯМ СВОЮ ПОЕТИЧНУ ДУШУ…
Яскравою та вельми пам’ятною в мистецькому житті нашої громади подією ознаменувався дощовий початок цього тижня. На запрошення місцевої авторки, члена Національної спілки письменників України Галини Олександрівни Гнатюк, у понеділок, 23 липня, Радивилів відвідали видатні представники української літератури з покоління вісімдесятників - поет і художник, лауреат Шевченківської премії Анатолій Іванович Кичинський (м. Херсон), а також поет, художник, бард, різьбяр та іконописець Микола Михайлович Тимчак (м. Дубно).
Попри дошкульну негоду, усі, кому небайдужі справжнє слово, гарна книга і високе мистецтво, зібралися у залі урочистих подій міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. На афішоване в соцмережах оголошення найпершими відгукнулися педагоги, директори шкіл, вихователі: люди, які закладають основу літературних смаків у підростаючого покоління.
- Тішуся тим, що вчительство Радивилівщини має змогу зустрітися одразу з двома дуже яскравими, непересічними гостями…Митцями, які однаково вправно володіють і словом, і пензлем, - звернулась у передмові до всіх, хто не побоявся добряче намочити парасолю, аби приєднатися до сучасного мистецтва, ініціаторка зустрічі, міська поетеса Галина Олександрівна Гнатюк. При цьому підкресливши: обидва літературні діячі - з когорти тих щасливчиків, про кого ще кажуть «поціловані Богом не один раз». Бо, окрім того, що наділені вмінням торкатися своїм словом найпотаємнішого в людській душі – обоє професійно і талановито малюють. Творячи за мольбертом, вони наче вдихають душу у безлике полотно. Про це засвідчили колоритні відео демонстрації їх художніх робіт. Так, живописні твори, зокрема, Анатолія Івановича Кичинського, неодноразово ставали ілюстраціями його ж авторських збірок. А вражаюче вміння Миколи Михайловича Тимчака працювати з різцем і пензлем піднесло його роботи на височінь культурно-духовної спадщини краю: завдяки його багаторічній кропіткій праці відроджено також десятки духовних святинь Волині, Рівненщини і Тернопільщини.
Тому, під час арт-заходу, узагальненого назвою "Словом і пензлем», присутні не лише заслухали кращі авторські вірші, що вже зайняли свої почесні місця на сторінках друкованих видань за підписами М.Тимчака та А.Кичинського, а й відкрили для себе дивовижні відтінки їхнього світосприйняття, майстерно відтвореного у картинах. Кожна, без перебільшення, стала б пам’ятним та неординарним подарунком… Чи вишуканою інтер’єрною окрасою. Тому готові вироби можна було тут же і придбати.
…Коли слово поета стильне, летке, філігранне - його неодмінно «коронують» різноманітні конкурсні комісії. Але найпершим, все ж, свою авторитетну оцінку має скласти читач. У випадку із Миколою Тимчаком та Анатолієм Кичинським – то ці імена на теренах нашої громади тільки примножуватимуть число симпатиків. Хоча б тому, що придбані окремими шанувальниками збірки надовго не залежуватимуться у домашніх бібліотеках, а передаватимуться з рук в руки. Такі проникливі вірші не можуть не вабити до читання…
Подібні зустрічі з людьми настільки непересічного таланту здатні надовго втримувати піднесене відчуття свята в душі. Насамкінець щиру подяку та своє пошанування талановитим літераторам висловила, зокрема, і начальник відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської міської ради Ірина Миколаївна Ковалевська, вручивши почесним гостям квіти.
Наша довідка:
Анатолій Іванович Кичинський – поет, чиє обдарування виявилося дуже рано. Навчаючись ще в 5-ому класі, він пробує писати перші вірші. А вже з 17 років починається його творчий шлях. Талановитий автор є членом Національної спілки письменників України, Асоціації українських письменників, Міжнародної асоціації письменників і публіцистів та почесний член Національної спілки художників України. Анатолій Кичинський — лауреат літературних премій ім. Іллі Кулика (1977 р., за книгу "Вулиця закоханих дерев"), Павла Усенка (1983 р., за книгу "Землі зелена кров"), Бориса Нечерди (2000 р., за книгу "Жива і скошена тече в мені трава"), Тараса Мельничука (2012 р.) та Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2006 р., за кн. "Пролітаючи над листопадом" і "Танець вогню").
Поет, до того ж, є автором текстів багатьох популярних пісень, які стали ковтком чогось нового, окрасою української естради: "На відстані сльози", "Пливе над світом біла наша хата", "Підковане щастя", "Сама здогадайся", "Золота моя жінко…", "Накинь на плечі плащ", "Свічка».
Микола Михайлович Тимчак – один із найвідоміших митців нашого краю, автор і виконавець багатьох пісень. Учасник першого фестивалю «Червона рута» 1989 р., першого фестивалю української авторської пісні та співаної поезії «Оберіг-89» у м. Луцьку, Міжнародного Шевченківського форуму «В сім'ї вольній, новій», 1989 р., фестивалю української поезії «Золотий гомін», 1990 р., Всесвітнього форуму українців 1992 року, був сценаристом, ведучим і автором-виконавцем пісень звіту Рівненської області у телепередачі «Сонячні кларнети». Як художник (живопис, графіка, скульптура) брав участь у ряді художніх виставок. Два його горельєфи: „Мамина осінь" та „Осінній лірик Волині Іван Верховець" закупив музей народної архітектури та побуту. Одне з живописних полотен автора присвячено 140-річчю перебування Т.Г. Шевченка на Дубнівщині. Микола Тимчак - член Національної спілки письменників України, лауреат літературних премій імені Валер'яна Поліщука, імені Миколи Островського та Авеніра Коломийця. Окремими виданнями вийшли збірки поезій: «Співаниця» (1987), «Сніги» (2005), «Посвіт любові» (2006), книга вибраних творів "Крила на вітрі" (2016), поема "Розкоп" (2018) книга прози (новели), «Визволи нас від лукавого» (2009), збірка для дітей, «Бавило» (2006); "Дарунок від Миколая" (2016).
