До роковин світлої пам’яті
Цьогоріч Владиславу Шемуровському виповнилося б всього 24… Про такий вік кажуть: тільки б жити і радіти, творити своє щасливе майбутнє і ростити синів. Натомість, сліпа ворожа куля назавжди обірвала молоде, сповнене надій життя під час бойових дій на сході України.
Минув рік: довгий і нелегкий, найперше, для родини. Рік сліз, скорботи та розлуки. Друзі, хто знали Владислава - енергійного, життєрадісного юнака, із нестримною жагою до життя, його батьки, представники органів місцевого самоврядування, зокрема, секретар Радивилівської ОТГ І.Герасимчук, голова районної ради В.Кондик, в.о.голови райдержадміністрації В.Табакера, начальник мобілізаційного відділення районного військового комісаріату О.Плевако, а також бойові побратими радивилівського добровольця у понеділок, після звершення поминальної панахиди у храмі Святого Олександра Невського, зібралися пліч-о-пліч на міському кладовищі, щоб разом помолитися за Царство Небесне для душі полеглого.
- Наш побратим Друг Маестро, як і сотні інших патріотів, одним із перших відважно став на захист потривоженого спокою своєї Батьківщини. На жаль, навіть поплатившись за це власним життям, такі герої не мають ні статусу, ні відповідного захисту від держави. У свої молоді роки цей юнак йшов до кінця, будучи вірним присязі, своєму народу та щирим патріотом своєї Батьківщини, за яку загинув. Ми усі будемо пам’ятати Друга Маестро, відважного українського героя, - виголосив скорботну промову Роман Коваль, керівник “Правого сектора” Рівненщини.
