ЛОТОЦЬКИЙ ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ (08.10.1995-17.05.2023 р.р.)

Дата та місце народження: проживав у с. Опарипси Радивилівської громади

Дата та місце загибелі: біля населеного пункту Кузьминне Луганської області

Звання: солдат стрілецького взводу Національної Гвардії України

Обставини загибелі: під час мінометного обстрілу

Сімейний стан: неодружений

Місце поховання: на кладовищі в с. Опарипси.

ПІД ЧАС МІНОМЕТНОГО ОБСТРІЛУ ОТРИМАВ ПОРАНЕННЯ, НЕСУМІСНІ З ЖИТТЯМ…

У травні 2023-го Радивилівська громада знову отримала болючу звістку з фронту: в боях з російськими окупантами в районі населеного пункту Кузьминне Луганської області загинув наш земляк, солдат стрілецького взводу Національної Гвардії України  Дмитро Лотоцький.

Відданий Батьківщині й боротьбі за волю і територіальну цілісність України, справжній Воїн, мужній й вірний побратим – Дмитро Михайлович Лотоцький брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Він загинув як Герой, заплативши найвищу ціну за мирне майбуття для кожного з нас.

27-річного Дмитра ЛОТОЦЬКОГО, кулеметника стрілецького взводу Національної Гвардії України, який 17 травня загинув у боях з російськими окупантами в районі населеного пункту Кузьминне Луганської області, оплакували в рідному селі. Кортеж з тілом Героя громада зустріла навколішках, віддаючи останню шану його світлій пам’яті.

В останню дорогу на вічний спочинок Героя сьогодні проводжали з батьківської оселі в с.Опарипси. Знову багатолюдна скорботна похоронна процесія йшла за труною ще одного загиблого молодого Захисника України, який палко мріяв про сім’ю, кохання, сімейне щастя та радість батьківства. І від цього кожне серце розриває біль. Сум. Розпач. Горе.

Домовину з тілом бійця покривав жовто-блакитний прапор, символ нашої держави, якій вірно служив військовослужбовець.

Продовжують гинути найкращі сини рідної землі, цвіт народу – чиясь пара, чиясь доля. А тепер назавжди – чиясь болюча і незагойна на серці рана…

Солдат Дмитро Михайлович Лотоцький поповнив стрій ЗСУ у жовтні 2022 -го року, а до того часу перебував у складі Тернопільської територіальної оборони.

За час служби брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту. Вірний і надійний побратим, справжній патріот...А ще люблячий син і брат... Був сповнений щасливих планів на життя, яким , на жаль, не судилось здійснитися.

Віддати останню шану зібралися односельці та бойові побратими, представники влади територіальної громади та Другого вiддiлу Дубенського РТЦК та СП.

Заупокійне Богослужіння відбулось у Свято-Соборо-Богородичній церкві с.Опарипси. З усіма військовими почестями, належними справжньому Герою-патріоту, мужньому Захиснику України - поховали Дмитра Лотоцького на кладовищі в с.Опарипси.

Світла і незгасима пам'ять нашому Герою-Захиснику.

Царство Небесне його душі…

Дмитро Лотоцький був удостоєний  Ордена «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Почесну державну відзнаку мамі Дмитра – Надії - вручив начальник Рівненської обласної  державної адміністрації Олександр Коваль. у березні 2024 року.