ГОНТАРИК МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ (15.12.1974 – 26.03.2024 р.р.)
Дата та місце народження: 15 грудня 1974 року в селі Опарипси
Дата та місце загибелі: помер в н.п. Мурахівка Баштанського району Миколаївської області.
Звання: молодший сержант
Місце поховання: на кладовищі в с. Опарипси
Народився Гонтарик Микола Володимирович 15 грудня 1974 року в селі Опарипси.
Виховувався в багатодітній сім'ї в якій було п'ятеро дітей. Пізніше пішов до школи, навчався в Радивилівській школі №2. Потім закінчив ПТУ - 26 в місті Радивилові. Згодом пішов до армії. Проживав заробляв, виховував дочку. В 2014 році почалась війна, і Микола Гонтарик став на захист України. Пізніше знову в 2023 році пішов захищати Україну. 15 грудня йому мало б виповнитися 50 років. Але пам'яті усіх, хто його знав, Микола назавжди залишиться 49-річним.
Був розумним, талановитим, енергійним, сміливим, безкомпромісним, добрим, співчутливим, всіх слухав, допомагав, не покидав в біді товаришів.
СВІТЛОЇ ПАМ’ЯТІ ВОЇНА
ГОНТАРИКА Миколи Володимировича
Молодший сержант з с. Опарипси помер 26 березня 2024 р. на Миколаївщині. У Збройних Силах України виконував обов’язки командира відділення взводу розмінування.
Жалобний кортеж з тілом Героя прибув в громаду 1 квітня 2024 р, за домашньою адресою відбулась заупокійна панахида. А наступного дня, 2 квітня, усіх, хто знав Миколу Гонтарика, прийшли віддати йому останню шану та провести на вічний спочинок.
Заупокійне Богослужіння проходило у храмі св. Олександра Невського. Останню шану Захиснику України прийшли віддати рідні, близькі, односельці, представники влади територіальної громади та керівництво Другий вiддiл Дубенського РТЦК та СП , бойові побратими та військові Радивилівської роти охорони.
Жалобну процесію під жовто-блакитним українським прапором, пов’язаним жалобною стрічкою, люди зустрічали, стаючи навколішки. В кожному серці – невимовний біль за людські життя, обірвані війною...
По завершенні церковного відспівування скорботна хода рушила в с. Опарипси, де Миколу Володимировича Гонтарика поховали як Героя, з усіма належними військовими почестями.
Рідна опарипсівська земля берегтиме його вічний спочинок.
Низький уклін Герою за захист України .