ЧУЧАК РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ (05.10.1991 – 17.10.2023 р.р.)

Дата та місце народження: 5 жовтня с. Підзамче Радивилівської громади

Дата та місце загибелі: 17 жовтня 2023 р. під Бахмутом на Донеччині

Звання: молодший сержант

Обставини загибелі: під час бою з противником

Сімейний стан: одружений. Залишились дружина, 2-річна донька та 8-річний  син.

Місце поховання: на кладовищі в с. Підзамче

МАЙЖЕ ДВА МІСЯЦІ ВВАЖАВСЯ ЗНИКЛИМ БЕЗВІСТИ  І ПОВЕРНУВСЯ «НА ЩИТІ»

молодший сержант ЗСУ  Чучак Роман Володимирович (05.10.1991 – 17.10.2023 р.р.) Уродженець с. Підзамче Радивилівської громади Роман Володимирович був призваний до Збройних Сил України по мобілізації 9 травня 2022 р. Другим відділом Дубенського РТЦК та СП. Вірний військовій присязі на відданість українському народові, командир десантно-штурмового відділення увесь цей час мужньо виконував свій обов’язок із захисту незалежності й територіальної цілісності України. Незламно обороняв рідну землю від російського вторгнення. Загинув у тяжких боях під Бахмутом на Донеччині.

Майже два місяці воїн вважався зниклим безвісти, а у рідних, тим часом, теплилась надія знайти його живим серед госпіталізованих чи військовополонених.

Однак, підтвердилось найсумніше: молоде життя обірвалося від рук російського окупанта.

Молодший сержант ЗСУ Роман Чучак був турботливим чоловіком і батьком. Односельці відгукуються про нього, як про чудового сім’янина, майстра, про яких кажуть – «золоті руки».

Уродженець с. Підзамче Радивилівської громади, Роман Чучак закінчив сільську загальноосвітню школу, після чого згодом продовжував навчання у Радивилівському професійному ліцеї.

Роману Чучаку тепер назавжди 32…

 Чин похорону відбувався у його рідному селі Підзамче,  скорботному кортежу з тілом Героя встелили засніжений шлях квітами та калиною.

На останнє прощання із загиблим односельчанином зійшлися сотні люду, прибули бойові побратими, представники влади територіальної громади, працівники Другий вiддiл Дубенського РТЦК та СП , військові Радивилівської роти охорони.

Заупокійне Богослужіння проходило у Свято-Троїцькому храмі в с. Перенятин, а поховали Героя з усіма військовими почестями на кладовищі в с. Підзамче.

Жодними словами не можна передати біль втрати, який зараз відчувають рідні та близькі загиблого Героя, бо найжахливіше в житті - ховати рідну людину.

Ще один наш земляк-Захисник залишив нездійснені мрії, непрожиті миті та люблячу родину, якій випала доля нести тяжкий хрест втрати. Без батька залишились двоє малолітніх діточок, вдовою залишилась молода дружина.

Нехай його душа знайде спокій у вічності, зігріта пам'яттю тих, хто його любив і поважав.

Вічна пам’ять та слава полеглому воїну-Герою.

***

 Чучак Роман Володимирович народився 5 жовтня 1991 року в селі Підзамче Радивилівського району Рівненської області. З 1 по 9 клас навчався у Підзамчівській ЗОШ. Мав багато друзів, з якими часто грав футбол, волейбол, баскетбол. Брав участь у шкільних та районних спортивних змаганнях. З дитячих років любив щось майструвати, будувати, охоче допомагав батькам робити вдома ремонт. Мріяв створювати щось нове, гарне, тому продовжив навчання у Радивилівському професійному ліцеї. Після закінчення працював будівельником. Створив сім’ю, якій приділяв велику увагу.

     9 травня 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил України та направлений до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Як надійна, чесна людина, був обраний командиром десантно-штурмового відділення. Побратими його називали Будівничим. І, напевно, не тільки через фах, а й через ставлення до своїх підлеглих. Роман був для них як батько, вимогливий й турботливий. Завжди  відчував велику відповідальність за кожного свого бійця. Побратими згадували: «Коли ми були на бойовому завданні і Роман був позаду нас, ми не озиралися, бо знали, що він нас прикриє». 

   Галицька десантно-штурмова бригада  брала участь у боях у найгарячіших фронтових точках. 15-17 вересня, після тривалої наступальної кампанії, Сили оборони України відновили позиції у двох найважливіших пунктах від Бахмуту: Кліщіївці та Андріївці. 17 жовтня 2023 року біля одного з цих сіл під час виконання бойового завдання загинув Роман, рятуючи побратима.

      За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденами «За мужність» ІІІ ступеня (2023 рік ) та ІІ ступеня (2024 рік) посмертно.