ЇЇ УРОКИ ПАМ’ЯТАЮТЬ ВСЕ ЖИТТЯ
У Радивилові поважне 90-ліття відзначила шанована освітянка громади, ветеран педагогічної праці, - Галина Гаврилівна Мирна.
Десятки років свого життя вона присвятила дітям, школі та розвитку міста.
Від імені міського голови Миколи Карапетяна ювілярку привітав заступник міського голови Олександр Пастух, подякувавши Галині Гаврилівні за багаторічну самовіддану працю, мудрість і вагомий внесок у виховання поколінь радивилівців. До щирих вітань долучилась і начальниця відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської міської ради Ірина Ковалевська, а також колишні учні, для яких шановна ювілярка назавжди залишилась наставницею, що вміла навчити, підтримати, спрямувати, мотивувати.
Життєвий шлях Галини Гаврилівни — це ціла епоха служіння освіті. Народившись на Київщині, у Переяслав-Хмельницькому краї, вона ще в юності обрала педагогічну стежку. Після закінчення Переяслав-Хмельницької семирічної школи продовжила навчання у педагогічному училищі. У 1955 році за направленням приїхала працювати на Рівненщину. Спершу була піонервожатою у Крупецькій школі, а вже з 1957 року її доля нерозривно поєдналася з Радивиловом.
Тут вона працювала вихователькою дитячого садка, а згодом — його завідувачкою. Так минули довгих шістнадцять років відповідальної праці, турботи про дошкільнят. Але серце увесь час тягнулося до школи. У 1984 році Галина Гаврилівна прийшла працювати у Радивилівську середню школу №2 — спочатку вихователькою групи продовженого дня, потім учителькою початкових класів, а згодом — заступницею директора з навчально-виховної роботи у початковій школі.
У її спогадах — кропітке становлення освітнього процесу в громаді, облаштування новозбудованої школи №2 (сьогодні це Радивилівський ліцей №2 імені П.Г. Стрижака), створення навчальних кабінетів, спільна праця педагогів, які формували освітній простір для якісного освітньо-виховного процесу. Галина Гаврилівна активно долучалась і до громадського життя, брала участь у благоустрої та озелененні Радивилова, висадженні дерев і квітів.
Це покоління людей, яке звикло не говорити про любов до рідного міста, а щодня доводити її працею.
«Серце і душу віддавала дітям. Хотіла навчити, бо знання — це сила в житті», — так просто і щиро говорить про своє покликання сама ювілярка.
Її учні сьогодні — управлінці, підприємці, освітяни, фахівці різних галузей. І багато хто згадує свою вчительку як мудру, справедливу та вимогливу людину, яка вміла побачити в дитині потенціал і допомагала повірити у власні сили.
«З-під Вашого вчительського крила у широкий світ вийшли відповідальні й успішні люди. Ви вміли мотивувати до навчання, розвитку та спрямовувати енергію учнів у правильне русло», — зазначила у своєму вітанні Ірина Ковалевська.
Разом із чоловіком Іваном Галина Гаврилівна виховала сина, дочекала двох онуків та двох правнуків. А у день 90-річчя її оселя знову наповнилась квітами, теплими словами, обіймами та щирими емоціями вдячних учнів.
Від усієї громади Галині Гаврилівні побажали міцного здоров’я, родинного тепла, душевного спокою, радості від кожного дня, миру в Україні та щасливо зустріти своє щедре століття.
Бо такі люди — це не просто вчителі. Це жива історія міста, його мудрість, гідність і той людяний фундамент, на якому тримається пам’ять поколінь.
