27 січня світ вшановує пам’ять мільйонів людей, знищених нацистським режимом під час Голокосту
Це один із найстрашніших злочинів в історії людства, спрямований на повне винищення єврейського народу, а також ромів, людей з інвалідністю, представників ЛГБТ+, політичних опонентів та інших переслідуваних груп.
Для України ця дата має особливе значення.
Бабин Яр, масові розстріли в містах і селах, знищені єврейські громади – це частина нашої спільної історичної пам’яті.
Пам’ятати про Голокост означає не лише згадувати минуле, а й протистояти антисемітизму, ксенофобії, гомофобії, мові ненависті та будь-яким проявам зла сьогодні.
Це нагадування, що знецінення життя починається зі слів, а трагедії – з мовчання. І що відповідальність пам’ятати сьогодні є формою захисту завтра.
Саме тому страждання українців у сьогоденні не можна замовчувати, знецінювати чи нівелювати. Це трагедія і про це потрібно говорити на весь світ: від загибелі цивільних уві сні у Львові, до «human safari» у Херсоні та вбивства українських захисників на Сході.
Ненависть – не норма. Це трагедія, з якою потрібно боротися.
