Січень щороку повертатиме нас до імен, що стали болем і гордістю водночас
У ці дні ми згадуємо наших земляків - Захисників України, які віддали життя за нашу державу, за право жити й називати цю землю своєю.

Їхній подвиг — у нашій пам’яті, їхні імена — в серцях жителів громади й у історії країни.
Бойко Михайло Михайлович (6.02. 1980 - 3.01.2024 р.р.)
Житель Радивилова, на службу до ЗСУ був призваний за мобілізацією, у війську займав посаду навідника механізованого відділення.
Герой передчасно помер у Полтавській області.
З усіма військовими почестями похований на радивилівському кладовищі.
Йому назавжди 43 роки.
Михайло Бойко посмертно нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест".
Вічна шана за захист України та світла йому пам’ять.

Гром’як Олександр Михайлович (11.02.1977-11.01.2023)
Житель Радивилова, 24 лютого 2022 року із початком повномасштабного вторгнення Олександр пішов добровольцем захищати Київ, служив в артилерійських військах старшим стрільцем механізованого відділення. Брав участь у боях на Донеччині, Миколаєві, Херсоні. Останній свій бій прийняв під містом Соледар Бахмутського району Донецької області.
Назавжди 45-річний.
Поховали Героя на лев’ятинському кладовищі.

Галатюк Вадим Ростиславович
(21.10.1981 — 14.01.2023р.р.)
Проживав у селі Балки. Добровільно, за покликом серця, став на захист свободи, незалежності й територіальної цілісності нашої держави, проходив військову службу в підрозділах Національної Гвардії України.
Життя старшого солдата, кулеметника обірвалось 14.01.2023 року в населеному пункті Озарянівка Бахмутського району.
Чин похорону загиблого на війні Галатюка Вадима Ростиславовича відбувся 18 січня 2023 року.
З військовими почестями поховали загиблого бійця на кладовищі в Радивилові.

Курило Юрій Ігорович 1997 року народження проживав у селі Сестрятин Радивилівської громади.
З 2019 по 2020 рік проходив строкову службу. У лютому 2021 року Юрій Курило уклав контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України.
Захисник був командиром відділення керованого мінування 1 інженерно-саперного взводу, молодшим сержантом.
Герой мужньо захищав Україну від окупантів та віддав за наше майбутнє своє життя. Юрій Курило загинув, отримавши множинні осколкові ураження, 30 січня 2025 року під час ворожого артилерійського обстрілу на Донецькому напрямку.
Загиблого воїна похоронили на кладовищі в селі Сестрятин.
