Залилося й небо нестримним плачем: в ту мить, як жалобний кортеж з полеглим Героєм прибув до його рідного села...
З тяжким серцем та смутком в Радивилівській громаді сьогодні провели на вічний спочинок Захисника із с.Гаї-Лев’ятинські Матвієнка Степана Івановича (8.11.1981 - 27.05.2024 р.р.)
Він був призваний на військову службу під час мобілізації 18 жовтня 2022 року і віддано служив у складі 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України. Як інспектор прикордонної служби другої категорії, водій-оператор озброєння відділення повітряної розвідки та ударних безпілотних повітряних суден, він робив усе від нього залежне , щоб стримувати ворожий наступ, забезпечувати безпеку громадян України.
Після виконання бойового завдання в районі населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області вважався зниклим безвісти.
Цієї весни, через майже 10 місяців очікувань та розшуків, підтвердилася скорботна і страшна правда про загибель Степана Матвієнка. З війни його не дочекались живим мати та двоє братів.
Степан Матвієнко був відданим своєму народу і державі у найскладніший час для нашої країни.
Був випускником Немирівського ліцею , а тому скорботний кортеж навколішках, з державною символікою в руках, зустрічали і вихованці й вчителі цього освітнього закладу.
Останню дорогу Героя додому встелили уже розквітлими на цей час гілочками верби – так і його життя, як передчасно обламаний цвіт країни, що не встиг розцвісти у повну силу, але вже залишив після себе незабутній слід у людських серцях.
Вклонитися світлій пам’яті Героя зійшлися всім селом, рідні, близькі, знайомі, бойові побратими – військовослужбовці, представники влади територіальної громади.
Останнє прощання відбувалось у Гаях-Лев’ятинських, заупокійне Богослужіння та молитва - в Свято-Миколаївській церкві.
На жаль, у свої 42 роки Степан Матвієнко не встиг створити сім’ї. Тому, за скорботною традицією, поруч з домовиною під жовто-блакитним прапором несли і коровай…
Похоронили його з усіма військовими почестями на кладовищі в рідному селі.
Трикратний постріл сповістив, що тут спочив Герой.
У скорботі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого земляка та висловлюємо співчуття, спільно розділяючи біль втрати з рідними та близькими Героя, який віддав життя за Україну.
