Про якість питної води
Вода – один із найважливіших елементів біосфери: життя є лише там, де є вода. Це своєрідний коктейль природних мікроелементів, завдяки яким функціонує організм людини, і які впливають на загальний стан її здоров’я. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, половина жителів нашої планети вживає забруднену воду. Щорічно у світі через низьку якість питної води помирає близько 6 мільйонів чоловік.
Щороку в Україні залишається напружена епідемічна ситуації щодо захворюванності на гострі кишкові інфекції (ГКІ) та вірусний гепатит А (ВГА), в 2022 році зареєстровано понад 45 тис. хворих на гострі кишкові інфекції та 281 випадків на вірусний гепатит А. Однією захворюваності може служити неналежна якість питної води ,незадовільний стан систем питного водопостачання, систем водовідведення, забруднення поверхневих та підземних вод.
Згідно з нормативами, питна вода повинна відповідати наступним гігієнічним вимогам:
- Володіти хорошими органолептичними властивостями, бути прозорою, не мати стороннього присмаку та запаху.
- Не бути шкідливою за хімічним складом.
- Не містити хвороботворні бактерії та інші збудники захворювань(велике епідемічне значення води у розповсюдженні таких інфекційних захворювань, як холера, дизентерія, туляремія, лептоспіроз, поліомієліт тощо).
- Не мати негативних властивостей, що обмежують її використання у побуті.
Яка вона – якісна вода?
Якісна вода має бути абсолютно прозорою і «смачною» - жодного запаху чи присмаку. Наприклад, висока жорсткість води (підвищений вміст солей кальцію і магнію) може призвести до виникнення так званих «кам’яних захворювань» (сечокам’яна, нирковокам’яна, жовчнокам’яна хвороби), а також подагри. Така вода даватиме сильний накип при нагріванні. Надлишок заліза ви помітите завдяки специфічному кольору, присмаку такої води і осаду. Вживання води питної, яка містить понаднормовану кількість нітратів, у окремих випадках може призвести до захворювання, яке називається водно-нітратна метгемоглобінемія . Дане захворювання обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін, що призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії). Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні (коли суміші готуються на воді з високою концентрацією нітратів). Також чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, та люди, які страждають захворюваннями дихальної та серцево-судинної системи. Основні симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, що вражені цією хворобою, може бути блювота і пронос. Гостре нітратне отруєння у дітей в 7-8% випадках закінчується смертю.
Оскільки на сьогодні практично не існує ефективних методів видалення нітратів з води в умовах децентралізованого водопостачання, Дубенське районне управління Держпродспоживслужби рекомендує: батькам, які мають немовлят та дітей до 3-х років – для приготування їжі та питних цілей використовувати чисту від нітратів питну воду, зокрема фасовану, бутильовану столову воду. Також ефективними є домашні фільтри: декілька ступенів очищення дозволяють очистити воду від механічних часточок, хлористих та інших органічних сполук, затримати солі металів,тощо. Недоліком є те, що фільтри погано справляються з мікробами – при тривалому використанні вугільний фільтр сам стає джерелом бактерій – їх потрібно регулярно міняти. Мембранні фільтри, в свою чергу, забезпечують повне очищення води, але демінералізують її - така вода не шкідлива, але і не корисна.
Однак навіть оптимально збалансована за своїм хімічним складом вода може бути забрудненою - містити патогенні мікроорганізми і побічні продукти людської діяльності, зокрема радіоактивні і токсичні хімічні речовини. У питну воду можуть потрапити іони важких металів, сполуки фосфору і сірки, пестициди, нітрати, нітрити, барвники, ПАР, нафтопродукти, феноли тощо. Найбільш якісна та безпечна- атрезіанська вода .
Але основними джерелами водопостачання сільського населення є шахтні криниці,тому собливо актуальним постає питання можливого забруднення ґрунтових вод, розташованих на глибині від 5 до 50 м, в весняний період, при таненні снігу, підтопленні джерел водопостачання під час паводку. Для запобігання забруднення води питної рекомендуємо:
власникам шахтних колодязів дотримуватись вимог санітарного законодавства, передбачених Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10, при їх облаштуванні та утриманні, а саме: колодязь не рекомендується облаштовувати в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами. Індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20 м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50 м від джерел можливого забруднення (вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, тваринницьких майданчиків). Стінки колодязів повинні бути щільними, без щілин, такими, що добре ізолюють колодязь від проникнення поверхневих стоків (дощові і талі води) – зазвичай використовують для цього монолітний залізобетон, бетонні або залізобетонні кільця, а за їх відсутності – кераміку, цеглу, камінь або дерево. Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр. Дно колодязя слід вкривати фільтруючим шаром гравію (щебеню) товщиною 20-30 см. Наземна частина колодязя (оголовок) повинна бути не менше 0,8 м вище поверхні землі. Для підйому води з колодязя застосовують насоси, в інших випадках обладнують коловорот з міцно прикріпленим «журавлем» і відром загального користування. Навколо колодязя повинен бути «замок» із добре утрамбованої глини глибиною 2 м і шириною з ухилом від колодязя (висота ухилу 0,1 м). Колодязь повинен бути огороджений, мати кришку, навіс, коловорот з відром загального користування, лавку для відер. Не дозволяється набирати воду з громадського колодязя відрами, які населення приносить з дому. Не рідше 1 разу на рік необхідно проводити чистку колодязя від замулювання та намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплення та обладнання. Після кожного ремонту або чищення колодязя необхідно проводити його дезінфекцію.
Дбаймо про якість питної води – про своє здоров»я.
Начальник відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Дубенського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області Тетяна САВЧУК
