командиром механізованого відділення, молодшим сержантом, який загинув 6 серпня на Донеччині у боях проти російських окупантів.

Військовослужбовцеві було 32 роки.

Провести в останню путь полеглого бійця прийшла велика кількість містян, представники влади, рідні, друзі, бойові побратими.

По дорозі, якою рухалась жалобна процесія, люди схилялись на коліна.

Зі смутком та сльозами на очах радивилівці згадували Максима як щирого патріота України, рішучого воїна, який пішов захищати свою Батьківщину від рашистської навали.

Максим Гнатюк мав велику повагу у своєму місті та серед побратимів, був турботливим сином та братом, люблячим чоловіком, будував плани на щасливе майбутнє.

Та їх безжально перекреслила війна, розпочата росією.

Передчасно обірване молоде життя, жаль і скорбота, і гілля калин - похилилося...

Чин похорону за героїчно загиблим Захисником України проходив у міському храмі Різдва Пресвятої Богородиці.

Поховали командира Максима Гнатюка на кладовищі в Радивилові під прощальні постріли військових.

Платою за територіальну цілісність та незалежність України є тисячі людських життів. Ми в неоплатному боргу перед загиблим командиром Максимом Гнатюком, за ту велику ціну, котру він заплатив у цій жорстокій війні з російським агресором, ціну власного життя. Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким.

Вічна пам’ять та слава загиблому Герою!