В РАДИВИЛІВСЬКІЙ ГРОМАДІ ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ
Цьогоріч 15 травня - та сумна дата, що привертає уваги суспільства до трагічних подій в історії України минулого століття, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології. Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство.
Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинились сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 30-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу без суду і слідства. Решту було відправлено до в`язниць та таборів.
У день жалоби й пам’яті на місцевих спорудах державних установ та на центральній площі Незалежності в м.Радивилів було приспущено Державні Прапори.
До пам’ятних знаків борцям за свободу і незалежність Української держави, Героїв ОУН-УПА, представники влади територіальної громади та працівники місцевого відділення поліції поклали квіти. Пам'ять невинно закатованих під час Великого терору та полеглих учасників національного спротиву вшанували хвилиною мовчання. Проведення меморіальних заходів відбулось відповідно до вимог законодавства та обмежень воєнного стану.
Ми повинні всі разом, як єдиний український народ, берегти та не забувати свою історію. Особливо трагічні її сторінки і пережиті репресії.
Це важливо, щоб цивілізований світ назавжди був єдиним у гострому неприйнятті і осуді таких проявів тоталітарного правління як голодомори, депортації, політичні переслідування чи цькування за соціальними й іншими ознаками, і тим більше – фізичного знищення людей.
На жаль, після широкомасштабного вторгнення росії терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів — здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці у путінській Росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії.
З огляду на все, що ми знаємо про Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь, з огляду на відомості, які надходять з окупованого Херсона, День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення.
Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті!
