ВОНИ ЗАХИЩАЮТЬ УКРАЇНУ. МИ ЗАХИЩАЄМО ЇХ!
ВУЗЛИК ДО ВУЗЛИКА. СМУЖКА ДО СМУЖКИ. РУКА ДО РУКИ. І СПІЛЬНА ДО БОГА МОЛИТВА.
У ТАКІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ ПРАЦІВНИКИ КУЛЬТУРИ РАДИВИЛІВСЬКОЇ ГРОМАДИ, ЯКІ У МИРНИЙ ЧАС БЕРЕЖУТЬ І ПРИМНОЖУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ, СЬОГОДНІ ВИКОНУЮТЬ ІНШУ, НЕ МЕНШ ВАЖЛИВУ МІСІЮ - ПЛЕТУТЬ ВІЙСЬКОВИМ НА ФРОНТ МАСКУВАЛЬНІ СІТКИ.
ПРАЦЮЮТЬ З ПЕРШИХ ДНІВ ВІЙНИ, ЩОБ КОЖЕН СОЛДАТ, ЯКИЙ ГЕРОЇЧНО СТАВ У БІЙ ЗА НАШУ СВОБОДУ І МИРНЕ МАЙБУТТЯ, ПОЧУВАВСЯ ЗАХИЩЕНИМ І НЕ ПОТРАПИВ ПІД ПРИЦІЛ ВОРОГА.
ДОПОМАГАЮТЬ У ЦІЙ ВОЛОНТЕРСЬКІЙ ІНІЦІАТИВІ КОЛЕКТИВУ МІСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ І ВИМУШЕНІ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ, ЯКІ СЬОГОДНІ ПРОЖИВАЮТЬ У ГРОМАДІ.
Українці, в чиї обличчя зазирнула війна, охоче виявляють ініціативу поповнити коло радивилівських волонтерів. Серед найменших з числа переселенців, хто вже відзначився у цій справі, стала 4-річна дівчинка. Невтомно трудиться біля маскувальних сіток разом зі своєю бабусею.
Бо не просто прагне, а й докладає зусиль, як і мільйони нас, щоби Україна - була! І щоб після перемоги всі українські діти жили під мирним небом.
