До меморіального комплексу, що на хуторі Пороховня Немирівського старостинства, сьогодні, 27 січня, в Міжнародний день ушанування пам’яті жертв Голокосту, представники влади Радивилівської територіальної громади поклали вінки та квіти.

Цей лісовий яр став місцем страти в 1942 році гітлерівськими нацистами близько 3 тисяч мирних людей, в основному – євреїв Радивилова. Масові вбивства єврейського населення, як свідчать історичні джерела, почалися в травні 1942 року. Такі місця масових розстрілів є місцями живої пам’яті і завжди будуть нагадувати про один із найбільших злочинів людства. Заступник міського голови Олександр Пастух у своєму зверненні зазначив, як важливо берегти у пам'яті трагічні уроки історії і робити все належне, щоб не допустити їх повторення. Представник єврейської громади Радивилова Меїр Гельбер зауважив, що цього дня у різних куточках світу проходять молебні в пам'ять про страчених євреїв. Біля шести мільйонів жертв – такою високою була ціна Голокосту. Через жахи гетто і нацистських таборів смерті пройшла безкінечна кількість чоловіків, жінок, дітей, і лише деяким з них вдалося вижити. Пам'ять євреїв, безневинно страчених нацистами у роки Другої Світової війни, присутні вшанували хвилиною мовчання. * На території колишнього Радивилівського району гітлерівці проводили розстріли євреїв та людей інших національностей поблизу хуторів Глинянка (неподалік села Гранівка) і Пороховня (біля села Лев’ятин). У Радивилові з приходом нацистів уже 4 липня 1941 року було розстріляно 27 євреїв. Масові вбивства їх в області почалися в травні 1942 року. У тому ж місяці, 29 числа, в Радивилові було розстріляно 1350 чоловік. Розстріли продовжувалися до осені 1942 року. Загалом на Радивилівщині загинуло понад 5 тисяч чоловік. У лісі поблизу Лев’ятина в 2005 році було споруджено меморіал, на місці розстрілів біля Гранівки встановлено меморіальний камінь. У дні вшанування жертв Голокосту покладаються вінки і квіти, проходять мітинги пам’яті. Незважаючи на смертельну небезпеку, радивилівці надавали допомогу євреям, які рятувалися від розстрілів. Тих містян, хто, ризикуючи життям своїм і своїх рідних, рятували євреїв від неминучої смерті, держава Ізраїль свого часу відзначила почесним званням «Праведник народів світу».