Надання права на шлюб особам, що не досягли шлюбного віку
Сім’я є первинним та основним осередком суспільства, запорукою належного виховання нового покоління, основою економічного та культурного розвитку кожної держави.
Згідно з Сімейним Кодексом України, а саме з ст. 3 даного кодексу, сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підстав, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. На сьогоднішній день основною підставою створення сім’ї є реєстрація шлюбу.
Шлюб являється сімейним союзом жінки та чоловіка, зареєстрований у органах державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав на обов’язків подружжя.
Насамперед шлюб – це добровільний і рівноправний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органах реєстрації актів цивільного стану або консулами України, який укладається довічно, але з правом подружжя розірвати його в будь-який момент, окрім випадків, установлених законодавством. Шлюб символізує виникнення нової сім’ї та породжує в подружжя певний обсяг взаємних прав і обов’язків, встановлених СК України, іншими нормативно-правовими актами, а також шлюбним договором.
Відповідно до ст. 23 СК України право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Шлюбний вік для чоловіків та жінок – вісімнадцять років.
Якщо на момент укладання шлюбу особі не виповнилось вісімнадцять років,то
за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, має право звернутись до суду щодо надання права на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
На практиці зустрічаються випадки, коли необхідно надати особі право на шлюб, у зв’язку з вагітністю, до досягнення нею шістнадцятирічного віку.
Дана заява про надання особі права на шлюб повинна розглядатися судом в окремому провадженні ,оскільки в таких справах відсутній спір про право, нема сторін із протилежними інтересами.
Суд уповноважений встановити наявність чи відсутність необхідних умов (наприклад, фізіологічні можливості особи), на їх підставі ухвалити рішення про надання особі права на шлюб, тобто створити особі умови для можливості реалізації нею права на шлюб ,отже, реалізувати право на шлюб особа може або з моменту досягнення нею шлюбного віку, або з моменту набрання законної сили рішенням суду про надання особі права на шлюб.
До участі у справі про надання права на шлюб залучаються один або обоє батьків (усиновлювачів) неповнолітньої особи, піклувальник, особа, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інші заінтересовані особи. Під час розгляду таких справ суд повинен перевірити, чи відповідатиме надання особі права на шлюб до досягнення шлюбного віку її інтересам, а також чи не призведе це до якихось негативних наслідків.
Заперечення батьків (піклувальників) щодо надання права на шлюб не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника.
Отже, позитивне судове рішення є юридичним фактом, який стає підставою для виникнення в особи, що звернулась до суду, права на вступ у шлюб. Із набранням рішенням суду законної сили особа набуває це право, внаслідок чого може зареєструвати шлюб із конкретною особою, зазначеною в судовому рішенні.
При виникненні питань звертайтесь до «Радивилівського бюро правової допомоги»(м. Радивилів, вул. Кременецька,52 тел.: (03633)4-13-44; 068-37-11-669; 095-40-10-883)
