На малій батьківщині великої доньки українського народу
До ювілейного 150-річчя від Дня народження геніальної Лариси Косач-Квітки (Лесі Українки) працівники закладів освіти та культури Радивилівської територіальної громади побували у с.Колодяжне на Волині, в родовій садибі сімейства Косачів, де з 1949 року дотепер діє літературно-меморіальний музей Лесі Українки. У його фондах зібрана повноцінна, науково-обгрунтована експозиція, яка всесторонньо розкриває життєвий і творчий шлях письменниці.
Про феномен та величину її таланту згодом скажуть : з часу Шевченкового Україна не чула такого палкого поетичного слова. Своєю творчістю геніальна донька України пробуджувала національну ідею. Леся Українка була невтомною у своєму творчому покликанні. Стільки жіночих випробувань було в її житті, стільки болю – не лише фізичного. І, попри це, вона мотивувала без надії таки сподіватись, а серед лиха – співати пісні.
У садибу, де пройшли дитячі та юнацькі роки Лесі Українки, на Ковельщині, з’їжджаються шанувальники її творчості з різних куточків країни. Радивилівці відвідали знаменитий ,,білий будиночок,, де поетесою було написано біля 80 творів, ознайомилися з фондовою колекцією музею, в якому зберігаються її особисті речі. Вклонилися тій землі, де жила й писала свої геніальні твори Леся Українка.
Леся Українка піднесла культуру до європейського рівня, була інтелектуалкою, знала десять мов. Доля відвела їй всього 42 роки, але за цей короткий життєвий шлях Лариса встигла збагатити українську літературу, як поетеса, лірик, драматург, прозаїк, літературний критик і публіцист, перекладач і фольклорист, послідовний та енергійний борець за утворення українського народу, за його консолідацію в політичну націю.
