Афганістан і досі в серцях. Роки, скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті жертовності наших співвітчизників, які пройшли горнило війни в Афганістані.

Дата: 15.02.2021 17:53
Кількість переглядів: 352

Про те, як у її страхітливому полум’ї народжувалась нова плеяда героїв, сьогодні згадували в Радивилівській територіальній громаді.

Фото без опису

У День вшановування учасників бойових дій на території інших держав і 32-у річницю виведення військ з Афганістану вшановували земляків, які стійко пройшли через всі випробування неоголошеної війни, залишившись вірними ідеалам бойового братерства.  Відповідно до запланованих заходів, в Радивилові відбувся громадський мітинг.   На Алеї Слави, що в міському парку Шевченка, відбулось покладання квітів до пам’ятника загиблим воїнам-інтернаціоналістам.  Участь у заходах взяли члени місцевої організації ветеранів Афганістану, представники влади Радивилівської територіальної громади – міський голова Микола Карапетян, секретар ради Інна Герасимчук, заступники міського голови Віктор Ісюк, Олександр Пастух, керуючий справами виконавчого комітету міської ради Сергій Гуща, а також представники відділів та структурних підрозділів міської ради. В пам'ять про тих, чиє життя обірвалось під кулями, присутні долучились до скорботної хвилини мовчання. Спільну молитву за загиблими провели священники міського храму Святого Олександра Невського. Протоієрей о.Вячеслав у післямолитвенному зверненні наголосив на певному символізмі одного дня, коли співпадають велике  релігійне свято з історичною датою пам’яті. Адже оті воїни, що їм яким судилось пройти важкими дорогами чужої війни і повернутися живими, теж мали своє радісне стрітення (зустріч) із близькими людьми – своїми сім’ями.

За кожним воїном-афганцем – доля, життєвий подвиг, крок у безсмертя. Про це зауважив в своєму виступі Василь Ярмусь, місцевий громадський діяч і поет, викладач дисциплін Радивилівського професійного ліцею, за чиїми плечима – участь у бойових діях в Афганістані. У його авторському доробку є чимало творів на військову тематику, у яких  - важкі солдатські історії, надиктовані кривавим афганським конфліктом. Під час громадського зібрання він присвятив усім побратимам, а також родинам загиблих афганців, тематичний вірш і побажав землякам мирного неба над головою.

В його словах звучала глибинна філософія: коли над головами свистіли кулі, і кожна хвилина молодого життя могла стати останньою, воїнам-інтернаціоналістам, які нині в мирному строю, випало щастя вижити. І стати правдивим голосом тих історичних подій.

Ветеранів місцевої  організації Афганістану вже традиційно привітала з історичною датою і Радивилівська міська рада. Цього дня  було проведено діалог міського голови Миколи Карапетяна з спільнотою учасників бойових дій в Афганістані. Під час тематичного «круглого столу» говорили про те, що цей день виведення військ з Афганістану був великою радістю для воїнів та їх родин. Але він, водночас, став і символом пам’яті за загиблими далеко від Батьківщини українцями. Там, серед палючих пустель Афганістану, назавжди зупинилися серця, зокрема, і двох вихідців з Радивилівщини  – Володимира Стеценка та Миколи Мужилка. Голова місцевої організації ветеранів Афганістану Віктор Вознюк повідомив, що, за традицією, у ці лютневі дні члени спілки побували на місці вічного спочинку воїна-інтернаціоналіста Миколи Мужилка, зустрілися з його родиною. Відзначив також, наскільки комфортно усі ці роки вибудовується взаємодія організації ветеранів Афганістану із міською радою. Від правління Української Спілки ветеранів Афганістану він вручив Миколі Карапетяну почесну грамоту – за уважне ставлення до соціальних проблем ветеранів війни в Афганістані та їх державницьке вирішення.

В свою чергу, міський голова відзначив з нагоди пам’ятної річниці почесною грамотою Рівненської обласної ради та нагрудним знаком Леоніда Мороза, - ветерана афганської війни, депутата міської ради  кількох попередніх скликань.

Побажав, при цьому, усім учасникам бойових дій війни в Афганістані міцного здоров’я, щастя і спокою сім’ям та батькам, чиї серця чи не найбільше пережили тривог і болю, очікуючи на повернення своїх дітей із території кривавого конфлікту.

***

Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців, 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовими, 711 дітей – сиротами. У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних