Творчість – у візерунку, слові, польоті думки
У світлиці історичного музею відбулась виставка робіт талановитої майстрині, поетеси Наталії Василівни Кухарук з с.Круки. Захід було приурочено Міжнародному дню вишивальниці, який відзначається щорічно, 10 листопада.
Жінки, чиї руки оживляють візерунками полотно, звично вважають Параскеву П’ятницю своєю покровителькою. У старі часи на Параскеву майстрині хвалилися одна перед одною всім, що вишили за рік.
У експозиційній залі музею чекала свого зіркового часу й виставка робіт нашої обдарованої землячки, непересічної вдачі жінки Наталії Кухарук, яка проживає в мальовничому селі Круки. Всього – близько двох десятків картин із найрізноманітнішими сюжетами: натюрмортами, пейзажами, вишитими іконами. Попри снігові перемети та сильну хуртовину, які взяли в щільну облогу місто й регіон минулих вихідних, до музею все ж прийшли охочі познайомитися з світом мистецтва пані Наталії. А сама гостя теж дуже відповідально поставилась до організованої святкової зустрічі, і, як згодом з’ясувалось, пройшла немало кілометрів завіяним полем до найближчої зупинки громадського транспорту, що в с.Підзамче .
Уже перші хвилини щирої, задушевної бесіди з нею зігріли, вкутали глядача у глибокі роздуми, наче в теплу ковдру. Кожен у музейній світлиці почувався по-домашньому затишно, неквапливо смакуючи мистецтво вишивки й мистецтво поезії, якими володіють руки й розум цієї дивовижної жінки.
- Її витворам притаманні мініатюрність, гармонійне поєднання кольорової гами, ювелірний характер виконання. Картини виглядають навдивовижу однаково, без вузлика: як з лицевої, так і з виворотної сторони, відрізняючись цікавими акцентами дзеркальної асиметрії, - так дуже органічно охарактеризувала творчий доробок талановитої гості екскурсовод О.Перець, яка й сама багато років захоплюється живильним джерелом української вишивки.
Вплелося у народознавчу скарбничку красиве порівняння дуже популярного нині заняття: «Вишивка – наче тиха молитва»… Береже, гріє, не впускає лихо в душу. У вишивки, як і в людини, є своя життєва історія. Але, що ми знаємо про неї? Цікаві факти, пов’язані з цим видом рукоділля, розповіла Х.Перець, десятикласниця міського НВК «школа №2-ліцей».
Запрошені мали чудову нагоду розвіяти по-зимовому меланхолійний настрій теплом та яскравістю барв вишитих картин, що їх уміло створює Наталія Василівна. Наскільки це кропітка та потребуюча терпіння робота, рукодільниця розповіла у короткому екскурсі про світ своїх захоплень.
Ниточка до ниточки – і вже розквітли мальви у саду, неначе от-от вловиш п’янкий аромат осіннього листя на полотні. Найбільш улюбленою пані Наталя називає вишиту ікону Спасителя. Й справді, глибоко в серце пронизують страждально-закриті очі розп’ятого Христа. Як поділилася особистим пані Наталя, на створення Образу Ісуса (виконаного лише чорними нитками) її сподвигли криваві події під час Революції Гідності і трагічно обірвані життя молодих бійців у зоні АТО. Все створене своїми руками Наталія Василівна від щирого серця презентувала в подарунок одній з експозиційних залів музею. Помилуватися її роботами у зручний час матимуть змогу усі бажаючі жителі та гості міста, вихованці шкіл та професійного ліцею. Щедро обдарована мисткиня навіть пасічництвом захоплюється. Разом з донькою доглядають кілька вуликів, і на тому розмах господарських задумів не зупинено, стверджує пані Наталя. Наступної весни на городній ділянці має ще зацвісти чималий яблуневий сад та прижитися сортовий виноград.
Додає барв її нелегким будням, дарує силу та наснагу долати виклики долі написання поезії. Два десятиріччя тому відтиражувалась перша поетична збірка пані Наталії Кухарук «Повернення додому». «Вельми насичена художніми образами, актуальною тематикою, творчими пошуками і знахідками», - так відгукнеться про перший її літературний доробок відомий автор, краєзнавець, член Національної Спілки письменників України Микола Пшеничний.
А нещодавно наша обдарована землячка завершила роботу над новим рукописом – «У барвах мальв». Дубенська організація Національної Спілки письменників України, з якою поетеса підтримує тісні стосунки, допомогла впорядкувати і відредагувати нові речі громадянського звучання, інтимну й пейзажну лірику, філософські мініатюри, а також сатиру, гумор, вірші для дітей, які невдовзі теж вийдуть окремими виданнями.
Крім всього, Наталя Василівна – турботлива мама, виховує донечку Марійку, яка успішно навчається у Підзамчівській школі І-ІІІ ступенів, а також відвідує Радивилівську школу мистецтв, опановуючи гру на гітарі та акордеоні. Займається хореографією, як і мама, теж пробує віршувати.
Під час недільної зустрічі поетеса представила на розсуд зацікавлених слухачів власні вірші та філософські вислови із збірки «У барвах мальв».
Побувала Наталка Янчин
