День Перемоги. День пам’яті. День Великого Подвигу!
Сімдесят чотири роки тому в мирне життя нашого народу увірвалась жахлива війна. Найбільша трагедія в людській цивілізації 20-го століття, яка зруйнувала мільйони мрій, зазіхнула на права кожної людини жити, любити, бути щасливою. Ось чому ми завжди будемо пам’ятати самопожертву, відвагу і подвиг тих, хто віддав своє життя і здоров’я заради вільного життя майбутніх поколінь. Скільки б років відтоді не пройшло …
Світла травнева дата – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – знову вивела на вулиці нашого міста ходу пам’яті. З квітами в руках та нетлінною вдячністю в серцях радивилівці пройшли на військове кладовище, де у тіні сосен та беріз вічним сном сплять загиблі солдати. Це святе для кожного з нас місце. Тут, у братських могилах, поховано понад тисячу бійців, які поклали свої життя у кровопролитних боях за визволення Радивилова та району. На Меморіалі Слави відбувся заупокійний молебень за участю духовенства храмів УПЦ міста. Вже традиційно, з вітаннями до радивилівської громади звернувся міський голова М.А.Карапетян. Він зауважив, що хоч з кожним роком Друга світова війна на крок, на перегорнуту сторінку віддаляється від нас, та забути звитягу наших батьків, дідів, прадідів неможливо. Тому День Перемоги – воістину урочисте, хвилююче і всенародне свято. На завершення свого виступу він висловив щирі побажання добра і миру, щастя і здоров’я, благополуччя і достатку, щоб ніколи більше війна не поверталась на нашу землю. А також закликав усіх бути гідними спадкоємцями героїв Великої Перемоги.
Після хвилини мовчання відбувся тематичний концерт пам’яті: аматори радивилівської сцени присвятили свій талант героїзму тих, хто кожну літеру у слова «ПЕРЕМОГА» освячував і ранами, і втратами і життям своїм чи побратимів. Цього дня на урочистостях з нагоди Перемоги над нацизмом у Другій Світовій в Радивилові знову побували почесні гості з Житомирщини – чимале сімейство Олександри Федорівни Ковальчук, доньки загиблого солдата-фронтовика, який відстоював мирне майбуття без фашистської чуми нашого краю. Тут же і поліг. Завдяки щасливому випадку, торік родина, нарешті, отримала підтвердження на свій запит з Радивилівської міської ради. Усі ці роки в пошуках місця захоронення Федора Сергійовича Подкаури по всьому світу, у Книзі пам’яті загиблих, Ковальчуки знайшли його на радивилівському військовому кладовищі. Родина загиблого фронтовика, вперше побувавши на радивилівських заходах з нагоди Дня Перемоги, залишилась приємно вражена рівнем організації пам’ятних заходів. Кажуть, світлу пам'ять убієнних визволителів тут вшановують щиро і гідно.
У березовому гаю, віддаля від братських могил, по завершенні мітингу-реквієму, відбулась імпровізація солдатського перевалу. За сприяння Радивилівської міської ради тут працювала польова кухня, у якій парувала каша, містян частували гарячим чаєм. Поруч хвилюючі ліричні мелодії награвав зразковий дитячий оркестр Радивилівського міського Будинку школяра. За сприяння міського голови М.А.Карапетяна, юні музиканти переодягнулись у нові, сучасні концертні костюми. Торік в бюджеті вдалось викроїти необхідну суму, а це більш як двадцять сім тисяч гривень. Разом на потреби духового оркестру було пошито сорок комплектів сучасних концертних костюмів.
На спогад про всіх, хто наближав четверту, переможну весну, оркестр виконав символічний марш «Прощання слов’янки», який у роки війни надихав воїнів на бойові подвиги.
Цього дня у всіх старостинських округах об’єднаної територіальної громади вшановували пам'ять героїв, які з величезним почуттям нескореності перед ворогом і любові до рідної землі, здобували Перемогу своїми руками: проведено мітинги – реквієми, урочисті покладання квітів до пам’ятників, обелісків, пам’ятних знаків загиблим у Другій світовій війні.
