Радивилівська міська рада об'єднана територіальна громада
Радивилівський район, Рівненська область

Герої продовжують в пам’яті жити

Учнівство та педагогів філії «Копанівський НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів-ДНЗ» Підзамчівського опорного навчального закладу об’єднала пам'ять про закатовану більшовицьким режимом патріотку України Зою Іванівну Харчук, яка вчителювала тут у другій половині 30-их років минулого століття. Минулої п’ятниці, 5 квітня, на фасаді школи було відкрито меморіальну дошку на її честь, яка свідчитиме підростаючому поколінню про відвагу борців за розвиток Української соборної самостійної держави та їх готовність до самопожертви у цій боротьбі.

 

Віддати шану сільській громаді за увіковічення світлої пам’яті Зої Іванівни із м.Дубно прибув її 80-річний хрещеник, нині - Заслужений художник України П.В.Тарасюк. Він з вдячністю виступив перед усіма причетними до такої знакової події – дітьми, які вишикувались на шкільному подвір’ї в урочистій лінійці, педагогами школи. Тут були присутні й заступник начальника відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту міської ради І.А.Киричук, голова Радивилівської районної ради В.М.Кондик, громадський діяч М.М.Казмірук, історик В.В. Кощук. Хрещеник Зої Іванівни провів короткий екскурс сторінками біографії загиблої зв’язкової ОУН: «Разом із двома старшими сестрами вона виховувалась у дуже патріотичній сім’ї. Здобувши педагогічну освіту, кілька років навчала грамоті учнів села Копані. Із приходом московських окупантів в 1940 році була заарештована за віру та любов до України, у 1941 році замордована у Дубенській в’язниці. На момент страти Зої Іванівні було лише двадцять, саме той час, коли людське життя вбирається у пишний цвіт кохання, батьківства…», - не приховуючи сліз скорботи, підсумував П.В.Тарасюк.

Місце вічного спочинку Зої Іванівни Харчук знаходиться у її рідному селі Мирогоща на Дубенщині. Меморіальна дошка на її честь у Копанях – вже третя за рахунком: подібні пам’ятні знаки нині встановлено на фасаді Мирогощанської школи, де навчалась Зоя Іванівна, а також на фасаді Дубенської в’язниці, мури якої стали останнім пристанищем нашої мужньої співвітчизниці.

Після урочистого відкриття меморіальної дошки відбувся заупокійний молебень, який провів настоятель храму Матері Божої Казанської с.Копані протоієрей Олексій (Антонюк).



« повернутися до списку новин