У річницю визволення міста
19 березня – особливий день у долі Радивилова: навесні, 75 років тому, наше місто було героїчно звільнено від німецько-фашистських загарбників.
У наш час ми перегортаємо сторінки минулого, щоб ще раз усвідомити, кому зобов’язані мирним небом над головою, та віддаємо данину пам’яті полеглим визволителям, перед чиїм безсмертним подвигом ми назавжди в неоціненному боргу.
Вшановуючи ветеранів Другої Світової війни та пам'ять тих солдатів, чий бойовий шлях завершився під скромними обелісками, жителі міста, представники місцевих установ та організацій, керівники району, ветерани праці зібралась на скорботний мітинг-реквієм на міському Меморіалі Слави. Участь у пам’ятних заходах, вже традиційно, взяли і міський голова М.А.Карапетян, секретар міської ради І.С.Герасимчук, голови міської та районної ветеранських організацій Д.К.Воронко та В.А.Бондар. Перш, ніж ступити на місце вічного спочинку героїв Другої Світової, до пам’ятних знаків, пов’язаних з подіями тієї війни, було покладено корзини та квіти. На Меморіалі Слави біля братської могили воїнам-визволителям ведуча міського Будинку культури Г.М.Мирончук проникними, хвилюючими словами донесла до присутніх священну пам’ять про подвиг відважних людей, які віддали своє життя в боротьбі за Перемогу: « У 1944 році, у боях при визволенні тоді ще міста Червоноармійська і району, а фронт зупинився тут майже на чотири місяці, загинули понад 1600 воїнів різних національностей. Ця сторінка історії ніколи не зітреться з пам’яті місцевих жителів». В пам'ять про обірвану молодість, виявлені мужність та самопожертву на полях бою, присутні схилили голови у хвилині мовчання.
Про те, яку неймовірно високу ціну було заплачено за перемогу у боротьбі із нацизмом, у своєму виступі наголосив і міський голова М.А.Карапетян. Він із вдячністю звернувся до присутніх на заході ветеранів праці, наголошуючи, що саме їхнім рукам доводилось піднімати зранену та розкрадену країну із післявоєнної розрухи. Закликав також згадати усіх, хто вибороли для нас цю Велику Перемогу, адже сьогодні переважна їх більшість уже - в небеснім строю. А, здавалося б, тільки нещодавно чималий стрій фронтовиків крокував попереду громадської ходи з нагоди таких-ось пам’ятних дат, - зауважив міський голова. І додав:
- Сьогодні на території Радивилівської об’єднаної громади залишилось всього двоє учасників бойових дій, які визволяли наш край від німецько-фашистських загарбників. Обом ветеранам, зважаючи на їх глибокий вік, уже складно приєднуватися до таких, як нині, пам’ятних урочистостей. Але наша подяка їм – назавжди палка і глибока. Якщо більше півтора тисяч життів було заплачено тільки за свободу нашого міста, то людську свідомість не може не вразити, якою кривавою була остаточна ціна тієї перемоги. Під кожним із цих надгробків – останки, фактично, юнаків, які загинули молодими, пожертвували своїм життям, визволяючи рідну землю, - констатував Микола Аракелович, висловивши чітке переконання: аби подібне не повторилось знову, слід щонайстаранніше зосередити зусилля довкола навчання й виховання підростаючого покоління. Бо важливо, щоб молодь зрозуміла: у цивілізованому суспільстві конфлікти вирішуються не зброєю та кров’ю, а дипломатією.
В продовження мітингу-реквієму своїми емоційними спогадами про останні дні життя радивилівців у німецько-фашистській окупації з присутніми поділився голова міської організації ветеранів Д.К.Воронко. А раритетні фотосвітлини із зображеннями ветеранів-фронтовиків, які брали участь у визвольних боях за звільнення Радивилова та району, що їх спеціально до пам’ятної дати прихопила із домашнього архіву місцева пенсіонерка, ветеран праці М.С.Юрчук, багатьом навіяли щемні спогади. Із цих альбомних фотографій у наше сьогодні пильно вдивляється місцеве ветеранство, тоді ще - сповнене життєвої енергії та глибоких надій на подальше мирне, безконфліктне майбуття. Як це було недавно… Як це було давно.
Наталка Янчин
