«Затишок» знову з художнім керівником
Це любительське ветеранське об’єднання стало центром життя людей, чия осіння пора у долі нерозривно пов’язана із піснею.
Починаючи з 2005 року, клуб «Затишок», який діє при Радивилівському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг), під творчою опікою талановитого керівника та сценариста М.І.Павлюк – активний учасник усіх загальноміських та районних заходів. Наче яскравий спалах на місцевій сцені, від якого «заряджались» позитивом усі, чий вік ми шанобливо називаємо поважним. Після сумної події – нещодавньої смерті організатора та ідейної наставниці колективу - Марії Іванівни Павлюк – «Затишок» взяв деяку перерву у творчій діяльності. Але не для того, щоб назовсім затихла їхня пісня. Цього б найменше хотілося усім, хто небайдужий до творчого надбання активних і співочих «затишківців», їх вагомих досягнень у культурно-мистецькій діяльності.
Тож вимушену паузу колектив використав як нагоду більш чітко визначитись з пріоритетами в улюбленій пісенній роботі, вирішити назрілі проблеми. А одна із перших – вирішити, хто ж достойно продовжить творити славну біографію «Затишку», творити новий його імідж, примножувати кількість шанувальників. З цієї нагоди днями відбулося засідання зборів учасників клубу, під час яких одноголосно було підтримане рішення доручити управління любительським об’єднанням та усі, пов’язані з цим, творчі повноваження, Надії Петрівні Вечорко - багаторічній учасниці «Затишку», талановитій поетесі, чиї вірші лягли в основу численних пісень і нині вигідно відрізняють репертуар цього самодіяльного об’єднання. Про такі приємні переміни у житті самодіяльного колективу поінформував голова Радивилівської районної організації ветеранів В.А.Бондар. Із сподіваннями, що вже невдовзі улюблений колектив займе своє почесне місце на місцевій сцені, Василь Андрійович наголосив на важливості активного життя ветеранів праці, усіх, хто знаходиться на заслуженому відпочинку. Адже, перебуваючи у спілкуванні та долучаючись до подібних творчих проектів, людина у своєму поважному віці наче віднаходить мету в житті, відчуває свою соціальну значимість. А посеред таких думок ніколи не знайдеться місце депресії й гнітючим настроям, зауважив він.
Наталка Янчин
