В пам'ять про покалічені долі та обірвані життя
У неділю, 20 травня, радивилівська громада вшанувала світлу пам'ять усіх, хто загинув у жорнах політичних репресій.
Міцно прокладені людської пам’яті мости не дозволяють забути тих трагічних років в українській історії, коли насильницьке впровадження комуністичної ідеології обернулося непоправним - кривавими жнивами. Біля пам’ятного знака загиблим борцям за українську незалежність зібралися представники влади – голова об’єднаної територіальної громади М.А.Карапетян, секретар Радивилівської міської ради І.С.Герасимчук, голова районної державної адміністрації, депутат міської ради О.В.Ващук, голова районної ради В.М.Кондик. А також небайдужа громадськість міста - всі, хто плекають повагу до історичного минулого свого народу, який вистояв і проніс своє сьогодення через різні випробування. Відбулося традиційне покладання квітів та поминальна панахида. Заупокійне богослужіння провів настоятель Свято-Вознесенського храму м.Радивилова о.Юрій (Бурліков). Кожен із присутніх, заслухавши післямолитвенну проповідь святого отця, отримав плідний грунт для того, аби переосмислити нашу історію, а найбільше - трагічні її сторінки, жахіття яких примушують стискатися людські серця.
Сталінський режим був найбільш жорстоким до свого населення. Рівних йому нема серед інших держав. Жорстоке придушення, залякування та жорстоке знищення мирного населення стало основними ознаками тієї політичної системи. Точну кількість жертв тоталітарного режиму досі визначити неможливо. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже 1,5 мільйона осіб. Багато з них були розстріляні, інші пройшли тюрми, заслання, каторгу, концентраційні табори, примусово поміщалися в психіатричні установи. Терор і репресії зачепили майже всі верстви українського населення: вчених, політиків, військових, священиків, представників культури, селянства.
Наталка Янчин
