Згадали тих, хто йшов через фронти
Сьогодні, в переддень 73-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників, у Радивилівській громаді вшановували відвагу і жертовність героїв, які відстоювали нашу землю в роки Другої Світової Війни.
Та страшна війна поступово відходить у минуле, залишаючись хіба що на сторінках у підручнику історії та у спогадах втомлених роками ветеранів. Але нам не забути: плата за волю і свободу, за право жити у своїй країні, виявилася надвеликою. Мільйони полеглих на полях боїв, загиблих в окупації, концтаборах та на каторжних роботах, мільйони поранених та ненароджених, десятки тисяч перетворених на руїни міст і сіл. Пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні з особливою шаною бережуть і в нашій радивилівські громаді. Адже тим, хто загинув, і тим, хто вижив у пеклі 40-их років, ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні. А тому завжди будемо пишатися подвигом борців за свободу Батьківщини.
Святкові урочистості з нагоди 73-ї річниці визволення України від нацистського поневолення розпочались із традиційного покладання квітів, вінків та корзин до пам’ятних знаків солдатам Великої Перемоги. Вшанувати світлу пам'ять тих, хто ціною власного життя виборов наше сьогодення, прийшли заступник міського голови з гуманітарних питань О.В.Пастух, секретар міської ради І.С.Герасимчук, очільники міської та районної ветеранських організацій Д.К.Воронко, В.А.Бондар, представники військового комісаріату, трудових колективів об’єднаної громади, представники ЗМІ. Шанованими гостями на таких щорічних урочистостях є й ветерани Другої Світової Війни, діти війни, ті, хто брали участь у бойових діях, чия молодість жорстоко обпечена диханням фронту. Але, за більш, як сім десятиліть, із чималої роти фронтовиків, які гордо крокували попереду парадів у День Великої Перемоги, нині в життєвім строю залишилось всього двоє: О.І.Казмірчук та І.Й.Дурда. Обом уже минуло дев’яносто років.
Вже традиційно, на військовому кладовищі відбулось жалобне зібрання, лунали слова синівської поваги та вдячності живим і полеглим у кривавих боях найжорстокішої в історії людства війни. Повертаючись в пам’яті до тієї вистражданої і очікуваної осені 1944 року, виступив голова ветеранської організації Д.К.Воронко, педагог з багаторічним стажем, ветеран, який ось вже більше десяти років допомагає ветеранам міста всіх категорій.
- Я добре пам’ятаю, з яким запалом німці наступали на нашу радивилівську землю, і з яким соромом відступали, залишаючи позаду себе дощенту спалені села. Це була страшна війна. І хто би міг подумати, що через 70 років Україна буде змушена знову взятися за зброю та боронити свою територію? – така гірка риторика прозвучала у його виступі.
З подякою за виявлену мужність, за тяжку працю у повоєнні роки, від імені міського голови М.А.Карапетяна до присутніх ветеранів звернувся О.В.Пастух. Учасники мітингу вшанували пам’ять загиблих у війні хвилиною мовчання, на меморіальному кладовищі поклали вінки та квіти.
Наталка Янчин
