Цієї п’ятниці, в міському парку відбулась глибоко символічна акція пам’яті «Посади калину», приурочена 73-й річниці визволення Радивилова від німецько-фашистської окупації.  Солдатські руки, які захищали українську землю від нацистської окупації більш як сім десятиліть тому, і  руки тих, хто боронив її суверенність у зоні проведення АТО вже в наші дні, заклали вздовж Алеї Слави калиновий гай.

У цьому заході були задіяні представники фактично всіх поколінь - ветерани Другої Світової війни, воїни-афганці, чорнобильці-ліквідатори, учасники АТО.  Разом з міською владою вздовж Алеї Слави, що в міському парку, вони висадили два десятки кущів калини. Лопати до рук взяли і учні-старшокласники Радивилівського НВК «школа№2-ліцей».

- Саме події минулих років назавжди залишаться прикладом мужності, відваги та любові до свого народу. А подібні акції пам’яті – найкращі життєві уроки для молоді,  - зазначив міський голова М.Карапетян

Перед початком висаджування калинової алеї коротку вступну промову виголосив голова районної ветеранської організації В.Бондар:

«Що означає калина в долі України? Невмирущість народу, символ розквіту, міст життя, що з’єднує різні покоління. Калина, вкорінена у цьому священному для радивилівської громади місці, це  данина світлій пам’яті полеглих Героїв, які у різний історичний час вчинили подвиг перед Батьківщиною. Це також і вшанування подвигів живих», - промовив він.

Зі сподіваннями на те, що розквітлі суцвіття милуватимуть мирні дні прийдешніх поколінь, посадив свою калину і Казмірчук Олексій Іанович - один з небагатьох ветеранів-фронтовиків Радивилова, що лишилися з нами. Не забуто страшні випробування, які довелось пережити  в роки Другої Світової війни. Тож все, чого хоче сивочолий ветеран сьогодні - аби збройний конфлікт на Донбасі, нарешті, закінчився.

Взяли участь у символічній «калиновій акції» єднання поколінь й нові герої українського сьогодення, учасники антитерористичної операції: С.Бобчук, В.Левківський, А.Наливайко. 

Калиновий гай, посаджений з легкої руки одразу кількох поколінь місцевих героїв-захисників, швидко пустить коріння,  а весни рясно прикрашатимуть його пишним цвітом. На завершення, від усіх, хто потрудився над цією благодатною справою, пролунало щире побажання якнайшвидшого економічного процвітання і нашій втомленій випробуваннями Батьківщині. 

Наталка Янчин