Активні приготування до цього святкового вечора тривали, зокрема, і в Радивилівському історичному музеї. А вже у суботу, 13 січня, жителям та гостям міста тут влаштували тематичну етно-вечірку: цікаве, з розмахом, обрядове дійство під назвою «Ой, господарю, господарочку, пусти в хату Маланочку». Головними учасниками цієї яскравої різдвяної забави стали творчі учасники й учасниці міських хореографічних колективів «Калейдоскоп» та «Подих Сходу» (керівник Яна Гуска). Меланкували разом із творчою молоддю також і представники місцевих ЗМІ, а також начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Радивилівської міської ради І.М.Ковалевська, її заступник І.А.Киричук.

Передмовою про історичне значення одного із найбільш улюблених українцями обрядів водіння Маланки (а в деяких регіонах його ще називають «водіння Кози») розпочала фольклорне дійство директорка музею О.Шикало. Тим часом, з жартами та веселощами, на імпровізовану сцену поспішала ватага щедрівників: з доволі-таки оригінальними костюмами, «перебраними» як у традиційних для цього зимового календарно-обрядового сюжету героїв, так і сучасних персонажів. У обставленій під старовину світлиці музею розгорнулась захоплююча шоу-програма, насичена танцями, співами, колядою та різдвяними забавами. Ще жвавіше запалала святкова іскорка, коли до гурту приєдналась збиточна Маланка. Радивилівські актори-аматори доволі таки майстерно відтворили одну із найколоритніших народних традицій, а також порадували присутніх сучасними засівалками, доладно бажаючи у новому році «…прибутків у долярах, а відпочинку – на Канарах»! Адже Старий Новий Рік і свято Василя завжди були улюбленими святами українців. З ними пов’язували найкращі сподівання, завбачували добробут, родинну злагоду, щедрий урожай тощо.