МАРУХА МИКОЛА ВІКТОРОВИЧ (14.05.1977 – 15.12.2022 р.р.)

Дата та місце народження: 14 травня 1977 року   в селі Немирівка

Звання: старший солдат

Обставини загибелі: помер від важкої хвороби

Сімейний стан: одружений

Місце поховання: кладовище в с. Немирівка

ЗУПИНИЛОСЯ СЕРЦЕ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

із с. НЕМИРІВКА

МАРУХИ МИКОЛИ ВІКТОРОВИЧА

( 14.05.1977 – 15.12.2022 р.р.)

Старший солдат Маруха Микола Вікторович під час мобілізації був призваний на військову службу 18.03.2022 р. Другим відділенням Дубенського районного відділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Фактично, з перших днів війни узяв до рук зброю і виявив готовність до захисту сім’ї, родини, громади, держави.

Його серце зупинилося після тяжкої і виснажливої хвороби.

Важка і непоправна втрата для осиротілої родини – дружини та трьох дітей.

Царство Небесне та вічна, світла пам'ять Захиснику України.

***

Микола Маруха народився  14 травня 1977 року   в селі Немирівка Радивилівського району. У 1994 році закінчив місцеву школу, продовжив навчання у Радивилівському ПТУ, здобувши фах “слюсаря-монтажника». Дуже тепло про нього відгукуються вчителі. Однокласники пам’ятають його як доброго, справедливого, відповідального, щирого, надійного товариша, глибоко порядну й доброзичливу людину. За словами односельців він був скромним, дуже світлим, завжди готовим прийти на допомогу.

Був призваний на строкову військову службу у м. Черкаси, а згодом й одружився.

Микола – хороший брат, вдячний та надійний син, люблячий та уважний чоловік, турботливий батько трьох дітей, завжди пишався своєю ріднею.

У  перші дні повномасштабного вторгнення був мобілізований до лав ЗСУ. Без роздумів та вагань він пішов захищати свою країну від окупантів.

15 грудня 2022 року важка хвороба обірвала життя захисника. Поховали мужнього героя на сільському кладовищі.

Добрий, світлий спомин назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, односельців, усіх, хто знав його, любив  і шанував.

Безмежна шана,  вічна і світла пам'ять  Герою!