Гром’як Олександр Михайлович (11.02.1977-11.01.2023р.р.)

Дата та місце народження: народився 11 лютого 1977 року в місті Радивилові

Дата та місце загибелі: загинув 11 січня 2023 р. при виконанні бойових завдань, стримуючи ворога у м. Соледар Бахмутського району Донецької області.

Звання, посада: сержант

Обставини загибелі: при виконанні бойового завдання

Сімейний стан: одружений

Місце поховання: міське кладовище м. Радивилова

     Громʼяк Олександр Михайлович народився 11 лютого 1977 року в м. Радивилові в сім’ї Громʼяка Михайла Михайловича та Громʼяк Олени Борисівни. З 1-го по 11-й клас навчався у Радивилівському ліцеї №1. Вчився добре, особливо любив історію та літературу. Службу в ЗСУ проходив у внутрішніх військах на Дніпропетровщині. Демобілізувався у званні сержанта. Після служби в армії працював у Радивилові на СТО майстром легкових автомобілів. Через кілька років переїхав працювати і жити до Києва. Там одружився, в шлюбі в нього народилася дочка Анастасія. Працював також на СТО по своїй спеціальності. Олександр був різносторонньою людиною. Любив літературу, писав вірші, добре малював, займався нумізматикою, збирав старовинні монети, а ще сконструював та затестував спортивний снаряд для катання мʼязів спини.

     24 лютого 2022 року із початком повномасштабного вторгнення Олександр пішов добровольцем захищати Київ, служив в артилерійських військах старшим стрільцем механізованого відділення. Брав участь у боях на Донеччині, Миколаєві, Херсоні. Останній свій бій прийняв під містом Соледар Бахмутського району Донецької області. Загинув 9 січня 2023 року під час артилерійського обстрілу з боку збройних сил російської федерації. Це страшна і болюча втрата для сім’ї: доньки, матері, сестер. Усі, хто його знав, згадують Олександра, як дуже комунікабельного, веселого і життєрадісного чоловіка, справжнього патріота своєї Батьківщини.

***

Зі слів однокласниці Куленич Валентини

    Пам‘ятаю Сашу Гром‘яка веселим, кмітливим, з відчуттям гумору. Умів дуже цікаво і кумедно розказувати різні історії. Був товариським, приймав участь в різних шкільних заходах: КВК, конкурсах, різних вечірках... Був розумним, мав хорошу пам‘ять і йому все легко давалося. Читав багато і на уроках був серед тих, хто цікаво переповідав прочитане. Пам‘ятаю Сашка хорошим і веселим хлопцем зі школи! Навіть пізніше, коли ми зустрілися випадково на вулиці, він не  втратив свого веселого хлоп‘яцтва...»