Бойко Михайло Михайлович (6.02 1980 – 3.01. 2024 р.р.)

 Дата та місце народження: народився 6 лютого 1980 року в місті Радивилові.

Дата та місце загибелі: помер 3 січня 2024 року в м.Кременчук, Полтавської області. 

Звання, посада: солдат, навідник механізованого відділення

Сімейний стан: одружений.

Місце поховання: міське кладовище Радивилова

Фото без опису

Бойко Михайло Михайлович народився 06 лютого 1980 року в Таганрозі Ростовської області (росія).  6 червня 1980 році разом із сім’єю переїхав до України в місто Радивилів Рівненської області. У  вересні 1987 року став першокласником  Радивилівської СШ №1. Під час навчання у школі займався художньою творчістю, випалюванням, різьбленням. Любив природу, був завзятим грибником.

Після закінчення закладу освіти вступив до Кременецького лісотехнічного технікуму на деревообробний відділ, де здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста. Після закінчення працював в СВК Радивилівський лісгосп, столяром III розряду. Пізніше помічником оператора на АЗС №14, оббивачем меблів.  Одружився Михайло в 2004 році. У шлюбі мав донечку Марійку. Михайло Михайлович був надзвичайно добрим, щирим та відкритим до людей, завжди допомагав ближнім, любив спілкуватися. Мав багато друзів, однодумців, любив та турбувався за добробут сімʼї.

Був призваний на службу до Збройних Сил України по мобілізації 13 січня 2023 року Другим відділом Дубенського РТЦК та СП. Служив у військовій частині А1048. У війську обіймав посаду навідника механізованого відділення. Три місяці проходив навчання у Словаччині з вогневої та танкової підготовки.  Захищаючи країну від російського агресора, вірний військовій присязі піл час оборонних дій проти збройних сил російського агресора в населеному пункті Роботіне Запорізької області отримав вогнепальне уламкове поранення. Після реабілітації повернувся в частину.

     Колишній навідник механізованого відділення Михайло Бойко помер 3 січня 2024 року в п’ятій годині ранку в м.Кременчук.  8 січня 2024 року, жителі громади віддали останню шану та провели в останню путь земляка, який захищав Україну.

З військовими почестями  похований в Радивилові на центральному кладовищі.

 

 

Спогади однокласників

    1986 рік... У дитинстві ми мріяли подорожувати, мати вірних і надійних друзів. Михайло був саме таким: надійним, веселим, оптимістичним.

      2000 рік... Ми стали дорослими.  Будували плани, створили сім'ї, жили, як вміли...

       2022 рік... Та клята війна вдерлася у наші життя. Михайло - мужній, сміливий - пішов захищати свою донечку, дружину, сім'ю, однокласників, рідну землю.

      2024 рік...Тепер його з нами немає... У розквіті сил віддав своє життя за волю України. Але Михайло завжди буде жити в наших серцях як Герой, Захисник, відважний воїн, справжній українець.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних