Радивилівська міська рада об'єднана територіальна громада
Радивилівський район, Рівненська область

Не стихнути в пам’яті дзвонам Чорнобиля…

…26 квітня 1986-го - день, що перетворився на всеукраїнський сум, загальнонаціональне лихо. Він залишився лиховісною, безлюдною плямою у вигляді 30-кілометрової зони відчуження на зболеному тілі України. І відтоді йде тужливе відлуння  про страшну трагедію, на яку обернулося використання людиною мирного атома. І жалобні панахиди об’єднують українську громаду по всіх містах і селах. На знак пам’яті про тих, хто пожертвував власним життям, вступивши у самий епіцентр ядерного смерчу. Заради того, щоб у безпеці могли жити майбутні покоління.

 

 

О 01:23 годині 26 квітня 1986 року трапилася найбільша техногенна катастрофа у житті людства - вибух на Чорнобильській АЕС. Понад 2,5 мільйона жителів України досі страждають від захворювань, набутих у результаті опромінення. Ця аварія світового масштабу спричинила опромінення радіацією 8,5 мільйона людей, 155 тисяч квадратних кілометрів виявились забрудненими. Радіація після аварії була у 30-40 разів вищою, ніж під час вибуху атомної бомби у Хіросімі. Понад 60 тонн радіоактивних речовин піднялись у небо. Гасіння пожежі після аварії. Після вибуху 4-го реактора почалась масштабна пожежа, горіло 800 тонн графіту. Пожежа забрала життя 31 людини. А загалом участь у гасінні взяли 240 тисяч чоловік. Чимало з них потім померли від спричинених надмірною дозою радіації хвороб. Вогонь вдалося зупинити лише 10 травня.

У епіцентрі тих трагічних подій тоді опинилося й чимало жителів нашого міста й району: йдучи виконувати наказ у саме пекло чорнобильської трагедії, ніхто із них тоді не замислювався про страшні наслідки тієї спецоперації - радіоактивний відбиток на усе життя. По сплину ось уже більш як трьох десятиліть, він все більш безжально нагадує ліквідаторам про дні в Чорнобилі виснажливими хворобами, передчасно їх забираючи із молодих років - у небуття.

У день  вшанування 32-х роковин аварії на Чорнобильській атомній електростанції, радивилівська громада, вже традиційно, зібралась у міському парку: на спільну молитву, щоб віддати данину пам’яті всім постраждалим та висловити вдячність за виявлені мужність та героїзм ліквідаторам. Представники влади поклали квіти до пам’ятного знака, що в на Алеї Слави, священики міського храму Святого Благовірного князя Олександра Невського провели поминальне богослужіння. Відверто - про наболіле із українських реалій, з чим нині доводиться мати справу всім, кого двічі на рік на державному рівні вшановують за героїзм, виявлений у зоні радіаційного опромінення, розповів  голова районної організації «Спілки Чорнобиль» Іван Миколайович Степанюк:

- На території району нині проживає 352 жителя, які є причетними до ліквідації наслідків аварії в Чорнобилі. З них 72 – це, безпосередньо, ліквідатори ядерного вибуху на 4-му реакторі. Минають роки, на жаль, кількість побратимів-ліквідаторі все меншає. Усіх їх переслідують хвороби, кожен день вимушено розпочинається з ліків. Глибоко вдячний радивилівським керівникам, які завжди з увагою вислуховують потреби нашої спілки. Хотілося б, аби і на найвищому державному рівні заслуги ліквідаторі чорнобильського лиха підтримували не лише на словах…

…Жалобні дзвони Чорнобиля цього дня згуртували довкола меморіальних заходів та тематичних годин пам’яті і учнівство загальноосвітніх навчальних закладів міста та всіх старостинствах об’єднаної громади. Зокрема, у Немирівці  старшокласники навідалися з квітами та словами подяки до односельців-ліквідаторів Демчини Василя Володимировича та Олійника Володимира Васильовича. А у Радивилівському історичному музеї було облаштовано тематичну виставку «Пам’ятаймо про Чорнобиль».



« повернутися до списку новин