ПРОБАЦІЙНІ ПРОГРАМИ, ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ НА ПОВЕДІНКУ ПРАВОПОРУШНИКА
Не виникає сумнівів, що наслідком кримінального злочину повинно бути кримінальне покарання. Більше того, кримінальне покарання у свідомості пересічних громадян має стійку асоціацію з місцями позбавлення волі.
В’язниця — не завжди ефективний спосіб реагування на всі без виключення злочини, особливо з точки зору перспективи повернення особи у суспільство. Але якщо не в’язниця, то яким чином буде здійснюватися покарання без ізоляції, чим це краще і наскільки небезпечно це буде для громади?
Пробація — це альтернатива позбавленню волі, що передбачає відбування засудженими покарання в громаді без ізоляції від суспільства. При цьому система пробації забезпечує не лише контроль за виконанням обов'язків, покладених судом, та й може надавати певні консультації та допомогу для створення готовності особи жити, не вчиняючи правопорушень. Діяльність пробації базується на індивідуальному аналізі проблемних питань кожного правопорушника, розробці для кожного з них індивідуальної системи мотивації, контролю та допомоги. Пробація в Україні розвивається з урахуванням європейських стандартів, сучасних інструментів роботи з правопорушниками та кращих міжнародних практик застосування альтернативних санкцій (альтернативних ув’язненню видів покарань).
Органи пробації покликані убезпечити суспільство шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та надання суду об’єктивної інформації, що оцінює особу обвинуваченого та його життєдіяльність. Діяльність пробації направлена на допомогу, підтримку, мотивацію до змін без ізоляції людини від суспільства та базується на індивідуальному аналізі проблемних питань кожного правопорушника, розробці для кожного з них індивідуальної системи мотивації, контролю та допомоги.
Одним із інструментів впливу на поведінку правопорушника є пробаційні програми. Відповідно ч.3 ст.76 та ч.3 ст.59-1 Кримінального кодексу України, на осіб звільнених від відбування покарання з випробуванням та осіб засуджених до покарання у виді пробаційного нагляду, судом може бути покладено обов’язок – виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.
Пробаційна програма – це система занять, які проводяться за визначеним графіком і мають на меті корекцію поведінки, яка суперечить прийнятим у суспільстві (громаді) нормам, а також формування соціально сприятливих змін особистості.
На даний час затверджено 5 основних видів пробаційних програм:
«Зміна прокримінального мислення» — спрямована на корекцію цінностей, які могли призвести до злочину.
«Подолання агресивної поведінки» — допомагає контролювати гнів та знаходити ненасильницькі реакції.
«Попередження вживання психоактивних речовин» — робота з алко- та наркозалежністю, а також профілактика рецидивів.
«Формування життєвих навичок» — розвиток комунікації, вміння вирішувати конфлікти та планувати майбутнє.
«Подолання домашнього насильства» — програми для осіб, які вчинили насильство у сім'ї, задля зміни їхньої поведінки.
Програми враховують вікові та психологічні особливості суб’єктів пробації, а тому різняться кількістю і тривалістю занять, змістом вправ та завдань. Залежно від виду програми, кількість занять може становити від 10 до 13 в групі або індивідуально. Особливістю пробаційних програм є їх обов’язковість виконання, оскільки вони призначаються судом як обов’язок засудженій особі, за невиконання яких настає відповідальність.
Начальник Дубенського районного
сектору №3 філії Державної установи
«Центр пробації» у Рівненській області Віктор ГАВРИЛЮК
