ШТРАФ, ЯК ВИД КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ
Одним з видів кримінальних покарань, виконання якого покладено на уповноважені органи з питань пробації, є покарання у виді штрафу.
Штраф – одне з найпоширеніших видів покарань у розвинених країнах. Застосування штрафів як покарань, альтернативних позбавленню волі, схвалюється Мінімальними стандартними правилами Організації Об’єднаних Націй щодо заходів, не пов’язаних з тюремним ув’язненням (Токійські правила).
Штраф — це найбільш м’який вид кримінального покарання, та застосовується і як основне, так і як додаткове покарання. Загалом в Кримінальному кодексі України штраф передбачений понад сотню статей за вчинення кримінальних правопорушень невеликої або середньої тяжкості.
За своїм змістом штраф є таким видом покарання, який полягає у стягненні із засудженого за вироком суду в прибуток держави певної грошової суми. Штраф належить до числа так званих безстрокових (одноактних) і загальних (універсальних) покарань, застосування якого не обмежене в законі ні колом суб’єктів, ні характером вчиненого злочину. Покарання у виді штрафу призначається судом не у твердій сумі, а в ставках неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі н.м.д.г.), який встановлений законодавством України на момент постановлення вироку і згідно з п. 5 підрозд. I розд. ХХ Податкового Кодексу України дорівнює сумі в розмірі 17 гривень.
Конкретний розмір штрафу, що підлягає стягненню із засудженого, визначається судом з урахуванням двох критеріїв: а) тяжкості вчиненого злочину і б) майнового стану винного, і за загальним правилом це покарання призначається в межах від тридцяти н. м. д. г. до п’ятдесяти тисяч н. м. д. г. (тобто від 510 гривень до 850 тисяч гривень). Для неповнолітніх максимальний розмір штрафу — п’ятсот н.м.д.г., і застосовується він лише в разі, коли неповнолітній має власні кошти чи заробіток. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Відповідно до ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджений зобов’язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред’явлення документа про сплату штрафу.
Якщо засудженому призначено штраф із розстрочкою виплати певними частинами, він зобов’язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, що встановлені судовим рішенням. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє орган пробації шляхом пред’явлення документа про сплату відповідної частини штрафу.
У разі несплати штрафу у строк, або якщо судом було відмовлено у задоволенні подання про розстрочку виплати штрафу, або у разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати у строк виплати чергового платежу уповноважений орган з питань пробації через один місяць після закінчення строку сплати штрафу або чергового платежу звертається до суду із заявою про видачу виконавчого листа. Виконавчий лист, виданий судом, надсилається уповноваженим органом з питань пробації до органу державної виконавчої служби для стягнення штрафу в порядку, визначеному законом.
У разі повернення органом державної виконавчої служби виконавчого листа у зв’язку з неможливістю стягнення штрафу уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до частини п’ятої статті 53 Кримінального кодексу України.
Отже, штраф не потребує особливих додаткових витрат для створення механізму виконання цього покарання, чинить мінімальний негативний вплив на правопорушника, оскільки засуджений не залучається до кримінальної субкультури установ виконання покарань, і разом з тим, є суттєвим каральним чинником.
Начальник Дубенського районного
сектору №3 філії Державної установи
«Центр пробації» у Рівненській області Віктор ГАВРИЛЮК
