ГРОМАДОЮ ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Шевченкове слово таке гаряче, що обпікає кожного справжнього українця невидимим вогнем. Ми завжди будемо стояти перед Шевченком, як перед своєю совістю, а в душах житиме його палке Слово, - сповнене любові і самопожертви.
Сьогодні, у 209-ту річницю від Дня народження Великого Кобзаря, у Радивилівській громаді відбулись заходи із вшанування українського генія, поета і Пророка, художника і мислителя – Тараса Шевченка. Увесь свій могутній талант він присвятив служінню народові.
Про те, що у дні незламного протистояння українців полум’яне слово Шевченка нам дуже потрібне, як необхідні його внутрішня сила, ідеали добра, рівності, його переконання, краса і правдивість його поезій, засвідчив підсумковий виступ кращих читців-декламаторів Шевченківської поезії – переможців традиційного щорічного літературного конкурсу у громаді «Живи, Кобзарю, в пам’яті людській».
Захід відбувся у актовій залі КЗ "Радивилівська дитяча школа мистецтв". Заступник міського голови Олександр Пастух подякував усім організаторам мистецької події та учасникам цьогорічної Шевченкіани – за змогу вкотре доторкнутись до безсмертних творів Кобзаря, послухати поезію великого поета.
Він вручив Подяки Радивилівської міської ради переможцям творчого конкурсу читців: Івану Довбеті ( Філіал "БК Гаї-Лев'ятинські" КЗ "Радивилівський МБК" ), Оксані Проказюк ( Немирівський ліцей ), Дарині Каючко ( Радивилівський ліцей №1 ), Михайлові Шевчуку ( КЗ "Радивилівський МБК" ), Маргариті Гайдук, ( Радивилівський ліцей №2 ім. П.Г.Стрижака. ).
До погруддя Тараса Шевченка, що в м.Радивилів, у 209-ту річницю від Дня його народження представники влади територіальної громади, жителі міста, поклали квіти. Адже забути цей день - означає втратити Україну.
В час нашої визвольної боротьби за незалежність і свободу рідної землі віщий голос поета –Пророка, так само потужно, як колись, не перестає благати усіх нас, його нащадків, плекати в своїх серцях любов до України:
«…Свою Україну любіть,
Любіть її…Во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть…»
(Тарас Шевченко)
